“Перед зустріччю з Творцем” – це одна із багатьох неймовірних пригод дівчинки на ім’я Аліса. Приємного читання! А за цим посиланням ти можеш перейти до всіх казок та цікавих історій Аліси під назвою “Казки майбутніх поколінь”

Перед зустріччю з Творцем

∗ Увага! Ця стаття захищена авторським правом та не підлягає копіюванню. (Автор: Ольга-Марія)

Аліса тільки-тільки звикала до того Високого Світу Істини, куди змогла піднятися її душа.  Це була ∗Шуньята (Акаша) – порожнеча (але ж яка!), там, звідкіля виникло глобально ВСЕ! Там, де є все й нічого одночасно, що заважає твоєму розвиткові.

∗Шуньята (Акаша) – у перекладі з санскриту буквально означає “порожнеча”, там де є відсутність власної природи Дгарми. Там, де немає значення, якої ти фактури – худий, чи oversize (дуже великого розміру, що перевищує звичайний розмір). Бо саме поняття твого фізичного прояву у Шуньяті відсутнє. У додачу до цього, у тому Вищому вимірі ти не дивишся на речі через своє психологічне ставлення до них. Бо ти, вгамувавши своє его, стаєш “нейтральним”.

“Бути порожнім — ось істина серединного шляху”, – сказав Нагарджуна. (Видатний індійський мислитель, який першим заклав основу вчення про порожнечу. Він є також засновником школи Мадх’ямаки)

Тільки перебуваючи в абсолютному душевному спокої та вгамувавши всій розум, ти можеш наблизитися до розуміння і пізнання Істини. Тоді, ти не даєш оцінку (погано то чи гарно), тоді ти наближаєшся до Абсолюту, у намагання осягнути Його. Ти знаходишся “поза своїм мисленням там, де немає виміру” (Абаев, Лепехов, 1994.) А найголовнішим є те, що у цій “порожнечі” й народжується мудрість!

Акаша – це поняття можна розглядати, як початковий імпульс або початок прояву. Це особливий вид простору, який вважається однією з першооснов матеріального світу. Основні якості Акаші: порожнеча, безперервність, невловимість, ледь-ледь синюватий колір та шабда (звук). Між тим, ми знаходимо і в Біблії такі слова: “На початку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог” (Євангеліє  від  Йоана 1).  Саме тому у ясний сонячний день небо має голубуватий колір — це і є прояв Акаші, який будь-хто з вас може побачити особисто.

Також Акаша розуміється як  “простір без перешкод”, згодом з якого походить протяжність (у зовнішньому вимірі, а в людини внутрішньо настає духовне наповнення, просвітлення). Фактично, Акаша є світовим простором, в якому знаходиться чиста мислеформа всього неосяжного Всесвіту. Тож, підведемо підсумки, Акашу можна визначити як Всесвіт, або як вселенська душа, або астральний вимір.

Тож, Аліса сьогодні в перший раз почала уважно, як слід, розглядати свою нову “кімнату”. А точніше місце, де відпочивала й набиралася сил та знань її душа. У тій “кімнаті” не було стін, але були чітко обумовлені кордони “кімнати”. В ній ти знаходишся один на один  сам з собою. Але знаходишся в Світлі! Там дуже-дуже затишно й спокійно. Цей спокій просто наповнює кожну клітинку твого тіла й поступово переходить до повного твого заспокоєння й умиротворення. У тому твоєму особистому, хоча й невеличкому просторі (де можна стояти на увесь зріст чи лягти – і все) тобі зовсім ніщо не загрожує. Температура ок, їсти зовсім не хочется, в туалет теж!) Бо там ВІДПОЧИВАЄ ТВОЯ ДУША!!!

Аліса ж тільки придивлялася до того всього, примірялася. Все там було оповито глубокою м’якою димкою. Дівчинка на собі відчувала, що вона знаходилася у такому просторі, де все наповнено гармонією, яка викликала в ній радість від самого лише перебування там! Цей стан називають трансцендентністю.

Трансцендентність (в перекладі з лат. transcendo “переступати”) – це філософський термін, який позначає щось, що переважає побутове, свідомість, та руйнує її межі, бо не ґрунтується на досвіді. При слові “трансцендентність” у більшості людей виникає асоціація з медитацією.  Протилежне йому – іманентність.

У крок з цим терміном йде поняття трансцендентального, яке спочатку характеризувало область абстрактних розумових категорій, таких як суще, істина, добро, любов  і т. і. Античний мислитель Гребель розробив вчення про Єдине – загальному і всеблагом початку, яке неможливо зрозуміти з допомогою почуттів і думки. Ідею Гребля у свій час підхопив і спробував розвинути німецький мислитель Іммануїл Кант, який став так називати те, що спочатку було властиво свідомості: не набуте у процесі досвіду, а, навпаки, що зумовлює і визначає можливість будь-якого досвіду. Його трансцендентальна філософія досі вважається однією з найважливіших в світовій науці. 

Тож, для кожної душі трансцендентність – це вихід зі свого тіла й розуму, аби увійти у Благодать. Та аби увійти у Благодать, потрібна зрілість душі, яка, до того ж, вже повинна бути досить наповненою своєю духовною реалізацією. Для переходу в такий стан треба “пробудитися”. Інколи достатньо просто зустріти на своєму життєвому шляху духовну людину, слухати проповіді чи йти на поводу своєї інтуїції, самотужки вивчаючи різні просвітницькі філософські труди.

Тож, коли Аліса перебуваючи у повному спокої своєю душею, починала перебувати у стані добродушності, добросердя та повного супокою, у тому своєму затишному містечку, аби сповнитися Благості Божої та побачити Істину. Але вона ще того й сама не досить усвідомлювала, ба тільки знайомилася з цим.

Натомість, через деякий час вона побачить у Вищому вимірі знайому їй постать – свого двоюрідного брата. Й Аліса дуже здивується тому факту, що той буде вдягненим у картату сорочку, штани та, до того ж буде узутим! Тільки тоді дівчинка почне усвідомлювати, що сама перебувала увесь час на  цій “височині” у самісінькій довгій до долу, чистенькій світлій суконці і все. Та як її брат мав намір сюди податися у земному вбранні?

Дівчинка стояла у цей час осторонь, але побавивши те, почала просити у Світлих Сил вибачення, хоча й не за себе. Та її слухати ніхто не став. Вона тоді почула перші слова з Небес:

– Тут кожен відповідатиме тільки за себе. Просити за когось нерозумно. Ти не маєш те робити.

– То я не можу йому допомогти?

– Можеш, – почула вона знову слова Голосу. – Тільки на Землі, вказуючи йому путь до просвітлення. А зараз йому ще зарано знаходитися тут.

Після цих слів образ двоюрідного брата миттєво зник.

– Йому не дали дозволу, – зробила підсумок Аліса.

Потім, пізніше, Аліса навмисно спробує підняти душу ще однієї знайомої  їй людини у Божу Благодать. Щоб подивитися самій чи побачить той Світло, чи ні. Та й тоді на Алісу буде чекати повне розчарування, бо та людина окрім того, що буде вдягнена під сподом, ще натягне на себе шкіряну блискучу чорну куртку й кашкет та у тому вигляді спробує дістатися до Бога.

– Оце так! – скаже дівчинка.

Тай не дивно, Аліса буде вставати й падати на шляху свого духовного розвитку, пробувати щось неоднократно робити, повторюючи раз по раз та усвідомлюючи свої помилки, але рухатися уперед до Істини, до Абсолюта. Шлях її буде захоплюючим, але нелегким.

А проте, вона чітко тепер знатиме, що до Бога треба йти з чистою, вбраною душею, а не бути вдягненим, “як капуста”: у кашкеті, сорочці та у пильному взутті. Очистіть свою душу, тоді лише рушайте! Запам’ятайте, неможливо врятувати , але можливо врятуватися!

~КІНЕЦЬ~

Дякую, що був з нами! Якщо ти маєш свою думку щодо прочитанного, вислови її у коментарі знизу.

Дізнавайся більше! Читай, що розповідає Ольга-Марія про себе на сторінках Instagram, а також не забудь підписатися на наш канал в YouTube