Українські народні пісні

Українська пісенна народна творчість –  це велика культурна спадщина,  скарб українського народу. 

Українські народні пісні (співанки) є різновидом народної музики, яка зародилася у часи становлення Київської Русі. Свідоцтвом того слугує факт, що на фресках Софії Київської (XI століття) зображені музики, що грають на різних духових, ударних та струнних (подібних до арфи і лютні) інструментах. 

Цікавою видається і така історична обставина – фольклористи підрахували, що взагалі було записано понад півмільйона українських народних пісень. Але з них було опубліковано лише неповних 10 %. Найдавнішим записом української народної пісні, який зберігся повністю, є текст «Дунаю, Дунаю, чему смутен течеш?» із середини XVI ст. відомий під назвою «Пісня про Штефана воєводу». Його було віднайдено в рукописній граматиці 1571 року чеського вченого Яна Благослава. (Джерело: uk.wikipedia.org)

В серці українського народу завжди жила пісня –  весела,  жартівлива,  чи сумна,  журлива. Піснею передавали свій настрій,  свою любов до рідного краю. У ній виражалися найвищі почуття людей.

Хто не був зачарований піснею,  хто не “згадує її,  як своє життя,  прозоре дитинство,  свою горду юність,  своє бажання бути красивим і ніжним,  сильним і хоробрим?”
(О. Довженко)

Наша дума,  наша пісня
Не вмре не загине…
Ось де,  люде,  наша слава,
Слава України!
(Т. Г. Шевченко)