Сучасна казка про Україну “ТЕЛЕФОННА РОЗМОВА”

Зі збірки "Казки майбутніх поколінь". Розділ II

05.02.2024

“Телефонна розмова” – це одна із багатьох казок, у якій розповідається про неймовірні пригоди дівчинки на ім’я Аліса.

Приємного читання! А за цим посиланням ти можеш перейти до всіх казок та цікавих історій Аліси під назвою “Казки майбутнього” (або “Казки майбутніх поколінь”).

Телефонна розмова

∗ Увага! Ця стаття захищена авторським правом та не підлягає копіюванню. (Автор: Ольга-Марія)

Аліса, хоч була ще у молодому віці, а вже добре затямила, що Рай та Ад на Землі люди роблять своїми ж руками.

Цього разу дівчинці, і не тільки їй, прийшлося познайомитися з проявом Аду. Вже й ніхто не запитував, який він той Ад, бо кожен українець відчув його подих на собі, а наші очі побачили його безжальність, який він приніс із собою, а ще дикі стони, біль, страждання й гіркоту втрати, а наші вуха чули його дикий рик.

Для тих, хто ще не знає, де розташоване логово того Аду зараз на Землі, то підкажу… Й Аліса стала вести свою дитячу розповідь далі:

– Є така країна на мапі світу, зветься вона дещо прителепкувато – країна Z.

Аліса ж просто стала називати її – країна Zла.

Як вціпилася та Zла країна своїми кривавими кігтями, так все й до сьогодні – все ще шкребе та драпає! День по день вона нагадує про своє безчинне існування.

Так одного дня її дикий, хижий прояв знов різав нерви людей по живому. А у родині Аліси відбувалися наступні події. Дівчинка стала помічати якось, що посмішка різко зійшла з обличчя матері. Воно тепер стало виглядати вистражданим й зостареним. Аліса побачила, що навіть сивина стала вкривати голову її матері. У той час вона з кимось розмовляла по телефону.

– І про що вона розмовляє? З ким? – дівчинка стала вслухатися до телефонної розмови своєї матері.

– Вот, посмотри! Я тебе фотографии выслала. Это мы с детьми ходили в лес, (на рос. – примітка авт.) – Аліса почула голос рідної маминої сестри.

– А нас обстрілюють, – відказала їй мати.

– Ой, опять ты за своё! – стало чути нотку невдоволення у голосі Алісиної тітки. А далі та промовила: – И вообще, твоё поведение – безобразное!!!

Дівчинка побачила, як замість радісного, світлого та усміхненого раніше обличчя матері, тепер перед нею стояла стомлена, нескінченно зморена, сива, але мудра жінка.

Матір Аліси постаралася донести до своєї сестри усю складність того життєвого становища, у якому вони змушені тепер були існувати. Але сестра матері й навіть слухати про те не хотіла:

– Так вам и нужно! Это вам за то, что вы 8 лет делали на ДоМбасе !!! (багато хто з росіян й досі не правильно вимовляють та пишуть це слово, тому воно так подано у тексті, – прим. авт.)

По виразу матері Аліса зрозуміла, що її розмова з рідною сестрою на цьому добігає кінця.

– Не має про що з нею розмовляти, – вже втрутився у їх розмову батько Аліси.

Мати поклала слухавку і стала кудись дивитися крізь вікно у кухні. Її очі були наповнені сльозами та вона не плакала. Комок гіркого відчуття став у горлі Аліси. Вона підбігла й сильно обійняла свою матір. Вона постояла з нею трішки та поспішила до своєї дитячої кімнати, аби поспитатися поради у Бога.

Алісу охоплював водночас і гнів, і смуток, і розпач. Вона впала навколішки та стала молитися – молитися відчайдушно, тихо, але з криком , який виходив прямісінько з самого її дитячого серця.

– Прости, Господи, людей, які не відають, що творять! Прости усе людство, яке допустило цей Ад на нашій рідній землі, на нашій Батьківщині! Прости, Господи, й нас, що не можемо порозумітися із близькими та кровними нам людьми. Прости, Боже, і мене за те, що не завжди радію кожної миті свого життя, коли б мені треба було б тільки прославляти Тебе, тримаючи спокій та мир у своєму серці!

Аліса молилася довго, а коли підняла своє личико, то побачила Ісуса, який сидів недалечко від неї. Він чекав, поки дівчинка закінчить свою щиру молитву. Його погляд казав про те, що Він має великий намір наставляти та доносити до Аліси Своє Слово. Його суворий погляд нагадував ту мить, коли батькам є за що сварити свою рідну дитину, та вони терпляче й стримано намагаються розтлуматичи тому дитяткові, як таки треба правильно діяти у складній ситуації, що сталася.

Аліса підійшла до Ісуса. Кілька кроків вони разом йшли мовчки. Потім зупинилися й Ісус запитав дівчинку:

– Ти щось зараз бачиш перед собою?

– Ні, – промовила тихо Аліса.

– Але тут точно щось є, придивися пильніше, – сказав Ісус.

Та Аліса й справді нічого перед собою не бачила, бо навколо Ісусової постаті була якась приємна тиша і ще лагідне Світло, яке оповивало собою все навкруги. Більше нічого.

– Тут повинен бути терновий кущ. Знаєш чому ти його не бачиш? – Ісус розвернувся і торкнувся своїм вказівним пальцем до лоба дівчинки. – Тому що терен зараз в тебе тут, а повинен бути зовні! Ти не повинна колоти сама себе та дорікати. У твоєму розумі повинен бути порядок та спокій!

Аліса слухала уважно, та все ще не могла зрозуміти повністю, що хотів донести до її свідомості Ісус. То й спитала у Нього:

– Як це “зовні”?

У її уяві промайнуло Біблійне зображення, де на Ісуса вдягають терновий вінок і той проколює Його шкіру своїми голками, що аж кров крапає додолу. – Щоб він коловся до крові? – спитала вона.

– “Зовні” означає те, що ти повинна бути стійкою у своєму життєвому виборі, робити ту справу, яка на тебе покладена. От ти помазана писати просвітницькі казки, то працюй над тим! Проповідуй людям через Слово, бо то в тебе гарно виходить. Не “коли себе”, не карай. Нехай ті гострі тернові голки колять душі тих людей, котрі не чують Божого Слова, бо самі не шукають його. Віддай кожного, хто зробив боляче тобі та твоїй родині на суд Божий! То хай тоді кожна тернова голка проколює душі тих неправедних і протикає їх аж до самісінького сердя!

Аліса глибоко вдихнула, вирівняла свою спину, “підперезалася”, бо щойно почула проповідь від самого Ісуса Христа.

– Ходімо, – сказав Він, – Я тобі ще дещо показати хочу.

Вони пройшли трішки вперед і Він ключем відчинив перед Алісою якісь великі двері. Вона стала на порозі перед розчиненими дверима та увійти чомусь не осмілилася. Тільки те й побачила, що там, за тими дверима, відчинявся інший величний світ – світ Чистоти людських помислів та дій, Радості, Натхнення та безмежної Любові до Всевишнього. То був ніким ще незайнятий простір, як приготована кімната до лю´бих гостей: прибрана, чиста, світла, простора, де є місце для творчої діяльності, до самореалізації через духовність та служіння Богу. Те місце вже чекало своїх “гостей”. Але на разі та “кімната” стояла такою гарною, помазаною Божественним благословінням та… пустою…

Аліса з задоволенням постояла там, відчуваючи всім своїм єством ту Божественну Енергію. Та ось Ісус підійшов і різко закрив просто перед дівчинкою ті двері. А ключ Він одним помахом Своєї руки поклав, як то кажуть, Собі за пазуху.

– Сховав так, наче проковтнув, – трохи засмутилася дівчина. – Чому? – не стрималася вона та спитала в Ісуса.

– Тому, що ключ до тієї кімнати приготований для однієї дуже великої та гарної родини. Та родина пробуджує зараз свою свідомість. Ще трішки і вона займе не абияке місце – то підготований для неї “ПРОСТІР БОЖЕСТВЕННОГО БЛАГОСЛОВІННЯ”. Вони готові його прийняти та увійти, як новосельці: з радістю, піснями, своїми традиціями та звичаями.

Після цих слів Аліса вже стала догадуватися, про що каже Ісус. Але їй одне ще залишилося не зовсім зрозумілим:

– Як люди можуть скористуватися тим ключем, адже Ти його так надійно заховав? – поцікавилася дівчинка.

– Ключ Я віддам людям тої держави, які моляться до Бога та дотримуються Моїх заповідей. Увійдуть ті, хто шукатиме Мене, ба ТІЛЬКИ ЧЕРЕЗ МЕНЕ можна отримати ключ.

Аліса подякувала за роз’яснення Ісусові, заспокоїлася, бо їй тепер стало все зрозумілим. А тобі?

~КІНЕЦЬ~

*Пояснення:

“Юстиніан, великий Римський законодавець, усі доктрини людських законів звів до трьох основних правил:

1. Живіть чесно.
2. Не робіть нікому зла.
3. Віддайте кожному належне.

Люди які не моляться Богу і не дотримуються Божественних заповідей – вони злочинці, вони дикуни та варвари. Їхні вчинки злі, неприборкані. І ми повинні ставитись до них як до нерозвинених, неосвічених…. але все ж таки ми маємо вважати їх одними з представників людської раси.

Від імені законодавства та прийнятих законопроектів їм наказано вбивати людей (як вони вважають – ворогів своїх) самими варварськими способами. Люди зазнають різних фізичних і моральних мук на підставі веління совісті їхнього керівника, їхнього кумира, їхнього “бога”. Ці люди беззаперечно дотримуються принципу совісті свого верховного керівника. Те саме відбувалося і в колишні віки.

Розвинена ж людина знаходить найвище щастя в тому, щоб зробити щасливими інших.” (Цитата з книги “Шляхи досягнення індійських йогів” Йог Рамачарака)

24 лютого 2022 року, з початком російського вторгнення в Україну, російські військові здійснили перший масований обстріл по всій її території. Тоді загалом було випущено 160 ракет”, заявив 24 лютого представник Міністерства оборони США (Джерело: CNN)

Близько четвертої години за київським часом 24 лютого президент російської федерації володимир путін оголосив про «спеціальну воєнну операцію», коли вирішив «денацифікувати» та «демілітаризувати» Україну під приводом захисту самопроголошених ДНР та ЛНР з метою захоплення інших міст та сіл на території України. Й уже за кілька хвилин почалися ракетні удари крилатими та балістичними ракетами.

Того ж дня було підтверджено загибель 17 мирних жителів. Від початку “воєнної операції” до сьогоднішнього дня в Україні зафіксовано загибель понад 10 200 громадян, зокрема 575 дітей, а кількість поранених мирних громадян перевищує 19 300 осіб. Про це йдеться у повідомленні ООН за 11 січня 2024.

А тепер ще загаймо п’яту Божу Заповідь, а всього їх, як ми пам’ятаємо десять. Вона звучить так:

П’ята Божа заповідь: НЕ ВБИВАЙ

Цією заповіддю Господь Бог забороняє вбивство, тобто позбавлення життя іншої людини в будь-який спосіб. Бо життя – то найбільший дар Божий. Тому позбавляти життя себе або відбирати його в когось іншого – це найжахливіший, найтяжчий та найбільший гріх.

Та, якщо подумати, нащо рф на своїх танках перетнула кордон України у лютому 2022 року? З якою метою? Хто ще досі не знає чи вагається у своїй відповіді, то уважно роздивіться наступні фото: