“Перезавантаження” – це одна із багатьох неймовірних пригод дівчинки на ім’я Аліса. Приємного читання! А за цим посиланням ти можеш перейти до всіх казок та цікавих історій Аліси під назвою “Казки майбутніх поколінь”

Перезавантаження

∗ Увага! Ця стаття захищена авторським правом та не підлягає копіюванню. (Автор: Ольга-Марія)

Одного разу, перед тим, як заснути, дівчинка почула Голос. Він запитав Алісу:

– Можна твій вимикач зараз вимкнути? Ти дозволиш це Мені зробити з тобою?

Дівчинка злякалася. Злякалася дуже сильно, не на жарт.

– А якщо вимикач вимкнуть, як я буду жити? Що потім? – звісно, її це все лякало.

Але голос допоміг Алісі зробити вибір й заспокоїв її.

– Ти лише дай дозвіл. Зараз ніч, ти будеш спати й нічого не помітиш. Завтра на світанку увімкнеться для тебе новий вимикач. Але, якщо ти боїшся настільки сильно, що вирішиш жити у старій матриці Землі – це буде теж твій вибір. Тоді ти ніколи не побачиш нічого нового, світлого. Ти залишишся у своєму розвиткові на тому ж рівні. Як ти хочеш?

Аліса хоча й страшенно боялася, але настільки сильно довіряла Божому Слову, що таки наважилася і відповіла:

– Я готова. Вимикай.

Клац. Темно. До ранку ще далеко. Небувалі відчуття. Неначе ти знаходишся в самому моменті перелому старого минулого та нового майбутнього. Аліса закрила очі й побачила абсолютно білу кімнату. Дівчинка вже знала, що це їй показують нове місце проживання її душі.

– Тепер ти будеш жити тут.

Дівчинка подумала, з чого б їй почати організовувати своє нове житло? І по земним міркам, Аліса вирішила повісити, для початку, білі штори на вікно… “для затишку”, по старій звичці. Дівчинка сильно напрягала всю свою уяву для того, щоб придумати собі цю картинку.  Але як не старалася це зробити, в неї нічогісінько не виходило.

Тоді Аліса знову почула пораду від Голосу:

– Не треба ніяких штор. Навпаки, нічим не закривай вікно. Дай Світлу наповнити твій простір. Повідчиняй навстіж вікна й двері.

Дівчинка слухняно виконувала те, що їй казав Голос. А сама про себе розмірковувала:

– А протяг?  Зараз тут як усе здує!

Але насправді нічого такого не трапилося. Світло м’якими промінцями проникло у кімнату. Стало затишно , гармонійно й спокійно.

У Аліси в голові знову виникло питання:

– А де ліжко? То на чому я буду спати?

Знову трішки напружилася, щоб уявити для себе тут дерев’яне ліжко…

– Тобі це не знадобиться! – почула дівчинка.

– Чому?

– Енергія буде тобі периною.

Аліса хотіла було подивитися, що було за дверима її нової кімнати та, напевно, міцно заснула…

Настав ранок. Аліса подивилася по сторонам. Вона знову була у своїй дитячій кімнаті. Десь поруч розмовляли її мама й татко. Дівчинка глибоко зітхнула. Мабуть-таки це їй все наснилося. Аліса зробила ще один великий вдох і ще, і ще…

Повітря було незвично насиченим, чистим, таким, що хотілося дихати на повні груди. Здавалося, що якесь невидиме світло наповнює її саму зсередини. Дівчинці хотілося посміхатися й жити!!!

– А може то був зовсім не сон? – подумала Аліса. – Перезавантаження… Значить таки увімкнувся новий тумблер для неї! А для інших?

Аліса швидко вділася й побігла дивитись на своїх маму й тата.

Тато виглядав спокійним і посміхався (хоча, насправді, посмішку доволі рідко можна було помітити на його обличчі). Мама ж сказала, що прийшов новий день і все тепер буде добре, навіть, якщо цього ще не помітно. Потрібно робити те, що ти волів зробити давно.

– Все у нас вийде, – сказала вона.

– Невже правда перезавантаження відбулося? – міркувала Аліса. – Неймовірно!

Хоча було ще важко у це повірити…

~КІНЕЦЬ~

Дізнавайся більше! Читай, що розповідає Ольга-Марія про себе на сторінках Instagram, а також не забудь підписатися на наш канал в YouTube