“Духовне зростання” – це одна із багатьох казок, у якій розповідається про неймовірні пригоди дівчинки на ім’я Аліса.
Приємного читання! А за цим посиланням ти можеш перейти до всіх казок та цікавих історій Аліси під назвою “Казки майбутнього” (або “Казки майбутніх поколінь”).
Духовне зростання
∗ Увага! Ця стаття захищена авторським правом та не підлягає копіюванню. (Автор: Ольга-Марія)
Через те, що Аліса так багато часу приділяла роботі над собою, вона прискорено проходила шлях духовного зростання∗. Окрім того, не дивлячись на свій досить молодий вік, дівчинка багато вже чого встигла дізнатися про Всесвіт, Світобудову, про своє призначення, дізналася і про те, нащо зараз вона проживає свій земний вік. Також вона згадала свої минулі втілення, дістала глибокі знання, якими володіли її пращури та до чого вони мали неабиякий хист. Аліса пізнала, що простір, в якому вона існує є багатовимірним та варіативним. Іще вона дізналася, що людина завжди вільна у своєму виборі. Тільки від неї самої залежить на що вона витратить подароване їй Богом життя. Бо людина сама вирішує на чому їй треба зосередитись сьогодні, що підготувати на завтра, а на що й взагалі не треба витрачати свою енергію.
Приміром, тепер Аліса свідомо обрала РАдість Буття, постійно шукаючи у всьому прояв самого Абсолюту; милувалася природою та привчала себе добре ставитися до інших людей та всього живого на Землі.
А ще дівчинці подобалося перебувати у абсолютній тиші, коли ти сам починаєш прислухаєшся до ритму свого серця та відчуваєш енергії, які звідти виходять. Так як її душа вміла високо здійматися та літати, кожен раз розширюючи межі своєї свідомості, то Аліса навчилася зосереджуватись на своєму рівному, спокійному диханні, яке незабаром ставало майже непомітним, а потім і зовсім досить рідесеньким. Іншими словами, коли твоє тіло відпочиває та его стає контрольованим, коли не заважає розум (бо він при цьому повинен знаходиться тільки у ролі спостерігача), лише тоді починає проявлятися зовсім інший Божественний світ. Виблискуючи своєю кристальною красою, він став так до вподоби дівчинці! ОМ!!! Дзвенів той непізнаний, багатовимірний, нескінчений простір.
Звісно, дівчинка вже знала й про те, що той дивовижний Світ і є віддзеркаленням свойого ж соналаштування із ним. Аліса була вже впевненою в тому на всі 100%. Дивлячись на світ крізь своє серце, перебуваючи у особливому психологічному стані, ти отримуєш змогу бачити “третім оком”. Саме завдяки ось цьому внутрішньому зору, Аліса сьогодні й уздріла наступне…
Лоно… м’яке та тепле. Це лоно Матері Світу. А так як дівчинка вже знала, що багато жінок у людському втілені мають проблеми зі здоров’ям на рівні другої Свадхістана-чакри і мала відомості про те, чому саме так сталося (читати попередню статтю з поясненням). Саме через це Аліса й вирішила пильніше придивитися й до Першоджерельного лона. Чи здорове воно?
– Так, воно здорове! Просто ідеальне!!! Призначене для НАРОДЖЕННЯ НОВОГО ЖИТТЯ.
Дівчинка у своєму видінні наче перебувала саме у ньому – Материнському лоні і тому мала змогу все достеменно роздивитися. Дуже важко підібрати правильні слова та таки Аліса спробує описати вам свої відчуття. Те Першоджерельне лоно* аж “світилося” від Любові, лагідно та довірливо віддавало себе аби прийняти плід. Щоб потім його турботливо та ніжно виносити, забезпечуючи всім необхідним для розвитку, допоки він буде рости, розвиватися та набиратися сили. Але у той самий час Жінка-Матір знаходилася у надійних Божих руках, повсякчас відчуваючи Його підтримку та захист. Тільки саме у такому гармонійному поєднанні (ВІН – ВОНА, прим. авт.)¹ й починається початок усього живого.
*Першоджерельне означає справжнє, правдиве, самосвідоме, самобутнє, невичерпне за своїми можливостями.
Лоно – символ ніжності, материнства; синоніми слова – утроба матері, жіноча матка, нутро, черево, пазуха.
Нове життя з’являється через МАТІР, МАТИ – МАТИ ЖИТТЯ. Високо цінуймо те, що саме зараз ми МАЄМО ЖИТТЯ, яке вийшло з материнського лона.
Аліса побачила чітко окреслені контури МАТЕРИНСЬКОЇ УТРОБИ, МАТЕРИНСЬКОГО ЛОНА, МАТКИ, МАТОЧКИ* – , яке було готове прийняти “зерно”.
*Маточка (лат. pistillum) — жіноча репродуктивна частина квітки, що містить насінні зачатки. Маточка розташована всередині квітки та складається з одного або кількох зрощених плодолистків. Сукупність маточок називається гінецеєм. Кожна дозріла маточка складається з нижньої розширеної частини – зав’язі, середньої циліндричної – стовпчика і верхньої, трохи розширеної – приймочки. (Джерело: uk.wikipedia.org)
Та Аліса все ще вагалася перед тим як пірнути, “глибоко зануритися” у ЖІНОЧУ, ЛАГІДНУ, НОВУ ЗОЛОТУ ЕРУ.²
– Не бійся! Впевнено рушай! – почула дівчинка й лише тоді зробила крок.
Це був той самий момент коли ти відпускаєш всі свої страхи, біль, тривоги і сумніви, а відпустивши, поринаєш всім своїм єством у лагідні обійми МАТЕРІ СВІТУ.
Тепер ти маєш змогу “народитися духовно” (що означає, трансформуватися, переродитися при життю, прим. авт.). Відтепер ти не просто особа, ти – Людина, яка усвідомила, що являєшся часткою Природи під пильним началом Батька-Отця та Богині-Матері. Вони і є твоїм началОМ. А ти – їх дитя.
Як із бруньки повільно сформується квітка, таким поступовим буде і процес твого духовного становлення, а пізніше “дозрівання”. Так в людині починає формуватися чиста від егоїзму, кристальна душа. Та на все це потрібен час… То не гай його! Розвивайся, рости духовно з кожним днем! Пам’ятай, що з пуп’янки (Пуп’янок – брунька, зародок квітки) на дереві з часом дозріває здоровий, солодкий та смачний плід. Але також знай про те, що й навіть дерево скидає ту зав’язь³, яка перестає дозрівати.
Ставай на путь духовного становлення вже цієї Весни! Нехай розквітне в тобі зараз ЛЮДИНА!!! А точніше особистість, що вміє керувати та приборкувати своє его, щоб залишитися на гілці самого дерева ЖИТТЯ. Якщо ж цвіт опаде, бо “кристальної “ зав’язі не відбудеться, тоді шансів просто нуль. Бо людська душа “кам’яніє” без духовного росту. І навпаки, коли ти впевнено, поступово рухаєшся до Божественного Світла, працюєш над собою, трансформуєшся духовно, пізнаєш своє Вище Я, тоді й росте, розвивається те “золоте зернятко”.
І як результат, із зародка з’явиться квітка… І знаєте у кожного вона своя… Бо всі ми приходимо у цей світ з різними цілями, різними характерами, різними долями… Та нас об’єднує єдина спільна мета – викарбувати свою кришталеву душу, яка почне виблискувати Божественним світлом навкруги. Всі ми, як квіти, та різні… Бо маємо різне земне призначення, та однаково гарні у духовній своїй чистоті.
Зростайте, квітніть, приносьте гарні плоди!
Як рослина тягнеться весною до Сонця, так і ви тягніться до Бога. Бо прийшла ВЕСНА – ЧАС ВІДРОДЖЕННЯ!!! Коли Мати-Земля готова прийняти “зерно”… А Господь старанно зігріває своєю Любов’ю…
Аби тільки прижилося! Тільки би проросло! Тільки би визріло!
Божа Матінко, я молюся за те, аби кожна людина на Землі пізнала, що плід, вирощений у Божественній Гармонії є гарним, соковитим, достиглим і дуууже смачним!!!
~КІНЕЦЬ~
*Пояснення:
1. В індуїзмі є таке поняття “Шивашакті” (śivaśakti, санскрит शिवशक्ति), що має значення: Божественні Батько і Мати разом. Шивашакті – це назва божественного, це єдність свідомості та енергії, єдність світу і Бога, єдність чоловічого і жіночого. Іншими словами, це взаємодіючі пари протилежностей. Серед найдавніших і найпоширеніших це ті, що базуються на принципі протилежностей: Батько Небо і Мати-Земля, день і ніч, китайські принципи Ян і Інь, наприклад. Але все в кінцевому рахунку єдине й символізує повноту та гармонійність світобудови.
Таким чином, Шивашакті вказує на об’єднання або злиття божественних аспектів Шиви та Шакті. Це поняття відображає гармонійну єдність та взаємодію між чоловічим та жіночим принципами Всесвіту, яка символізується у Його творінні, підтримці та руйнуванні. Шивашакті вважається виразом космічного єднання та співпраці, що стоїть в основі всього живого та неживого. Це вічна єдність.
Філософія Шива-Шакті, яку також називають філософією Тантри, є основою Кундаліні-йоги. Шивашакті це як два полюси Всесвіту, де єдність речей є лише проявом, який передбачається особливою поведінкою зближення двох сил, а саме Шиви та Шакті – позитивного та негативного. Шивашакті є вищими силами, які піклуються про справи світу і про всіх людей. Внаслідок цього з’являються діти, які уособлюють баланс між духовним та матеріальним. Надалі у ході переродження, трансформації, еволюції протягом багатьох життів Кундаліні пробуджується і возз’єднується індивідуальна душа з космічною душею.
Секрет цієї практики полягає в незвичайному світогляді, який вимагає від людини-шукача інтерпретації та оцінки речей зовсім по-іншому. На цьому шляху перетворення людина повинна перерости соціальну (де відчутним є вплив інших на твої наміри) і навіть людську перспективу (власне его) і розвинути надлюдську і божественну перспективу.
2. Шивашакті також є епітетом Божественної Матері. “Шакті” означає божественну жіночу енергію, творчу силу та материнську природу Всесвіту. Шакті вважається важливим аспектом божественності, який проявляється у всьому живому та неживому.
Найближчою до Брахмана та початковою (Шакті) формою є Тріпура Сундарі . Саме вона відкриває через Веди знання про Брахмана. Тріпура Сундарі перебуває у вічній гармонії та єдності з Брахманом, адже саме Вона і є суть дій Божих.
Трипурасундарі є Єдиною, решта – всі її діти. “Трипурасундарі” (Tripurasundari ; санскр. त्रिपुरा सुन्दरी), що буквально означає “Красуня трьох міст” і вказує на її владу над трьома аспектами світу: фізичного, ментального і духовного. “Трипура Сундарі Деві” (Goddess Tripura Sundari Devi) – це та ж сама богиня, просто з іншим варіантом транслітерації імені. “Трипура” вказує на те, що вона є владаркою тризуба (Тризуб перекладається з санскриту त्रिशूल tri-śūla як Тріпура або Трішула), який є у неї в руках. Тріпура є символом контролю над трьома світами (підземний, земний та небесний) та трьох гун (Тамас, Раджас та Саттва), а “Сундари” перекладається як “Красуня”.
Лаліта Трипура Сундарі Деві – це Богиня-Мати, основна головна Богиня Шрі Янтри та тантричної традиції Шрі Від’ї. Її вважають завжди “шістнадцятирічною” (Шодаши).
त्वं त्रिपुरसुन्दरी इति नाम त्वया प्रसन्नेन सुस्थिता।
शोधशी च नित्यं त्वं भविष्यसि।«Оскільки ти прийняла таку прекрасну форму, прекрасну в трьох світах, відтепер твоє ім’я буде Тріпура-Сундарі. Ти завжди залишатимешся шістнадцятирічної, і звати тебе будуть Шодаші».
नमस्ते! महादेवी! श्रेष्ठा! सर्वोत्तमा! अत्यन्त प्रसन्ना!
परिपूर्णा ज्ञानस्वरूपा! त्रिविधवृत्तिज्ञानस्वरूपा! सृष्टिस्थितिसंहाररूपा!
उच्चत्तमा! सर्वोत्तमा! नमस्ते पुनः!
…त्वं नवीयसी नित्यं च, अतः त्वं न कदापि जरासी॥«Слава тобі! Найбільша! Найкраща! Найбільш Благісна! Абсолютне знання! Свідомість трьох станів! Створююча! Зберігаюча! Розчиняюча в собі! Всевишня, яка перевершує все! Слава тобі ще раз!
… Ти завжди нова, і тому Ти ніколи не старієш».
Її вважають володаркою всіх світів, єдиний тільки над ким Вона не має влади це всепроникний Брахман. Кохання та радість, доброзичливість – це її природні якості. Вона має всю повноту краси, щастя і досконалості, являється символом чистоти і духовного перетворення, символізує найвищу духовну досконалість. Саме Лаліта Тріпура Сундарі є Божественною Матір’ю. Трипурасундарі допомагає кожній людині у її духовному пошуку, саме з її милості джива (жива істота) досягає звільнення. Ця Божественна Мати є єдиним джерелом всього прекрасного і вічно юного.
Вона виходить за всі 3 стани і перебуває в тур’ї, в стані Єднання, перетворюючи бажання у найвищий нектар блаженства – вищу усвідомленість. Вона має знання про трансцендентний стан, про істинну природу серця і проявляє це у вигляді блаженства, краси та любові, завжди перебуваючи у гармонії.
Лаліта Тріпурасундарі також відома як Раджараджешварі, що означає “Королева королев” за те, що вона втілює в собі всю творчу силу та благодать. Окрім того, ми пам’ятаємо, що її також співвідносять з однією з багатьох форм Шакті (або “Деві”), щоб звернутися до божественної жіночої енергії, яка пронизує всю реальність. Її часто зображують як вельми милосердну та красиву богиню, що сидить на троні або на лотосі, із чашею (кералом) у руці, якою вона дарує благословення.
या देवी सर्वभूतेषु शक्तिरूपेण संस्थिता।
नमस्तस्यै नमस्तस्यै नमस्तस्यै नमो नमः॥“Тій Деві, яка в усіх істотах присутня у вигляді сили (Шакті),
Я вклоняюся, Я вклоняюся, Я вклоняюся Тобі, мої вклонення!”Цей уривок тексту переводиться ще так:
“Тій Деві, яка в усіх істотах присутня у вигляді матері,
Я вклоняюся, Я вклоняюся, Я вклоняюся Тобі, мої вклонення!”
Цей вірш підкреслює роль богині Шакті як матері, що народжує та підтримує всю творену реальність. Вона представлена як Всемогутня сила, яка виявляється у всіх істотах, надає життєву силу та захищає своїх дітей.
Лаліта Тріпурасундарі створює гармонію та рівновагу у Всесвіті. Звернення до Богині-Матері Тріпури Сундарі відображає й перехід до Нової епохи існування людства, де панує гармонія, благодать, краса, чиста свідомість та втілення материнської мудрості, творчої сили та захисту природи. Іншими словами, перехідний процес, у якому ми зараз перебуваємо сприяє розвиткові нового способу мислення та поведінки суспільства, що в кінцевому результаті зможе привести людство до миру, рівності, добробуту, злагоди, благополуччя, духовного розвитку і моральної чистоти.
Чоловіча ера (Калі Юґа), яка є поточним періодом за індуїстською концепцією вважається періодом занепаду, де моральність руйнується, людство віддаляється від духовних цінностей і панує хаос та неспокій. Це період, коли виникає багато негативних явищ, таких як корупція, насильство, злочинність тощо.
Таким чином, коли мова й де про настання “Золотої Ери”, то мається на увазі період повної гармонії та духовного піднесення, який прийде після чоловічої ери або Калі Юґи. У Золотій Ері “жіночість” розглядається як символ турботи, порозуміння, лагідності і співчуття. А також підкреслюється важливість балансу між різними аспектами людської природи і соціального життя.
Золота Ера або Сатья-Юґа (це перша з чотирьох юґ, що буквально означає – Золота доба, доба істини і чистоти) вважається періодом ідеального духовного розвитку, де людство зможе жити в повній гармонії з природою та самим собою. В цей час всі люди почнуть дотримуватися високих моральних стандартів, праведності та справедливості.
3. Що таке зав’язь у рослин?
Зав’язь квітки є частиною маточки – жіночого початку розмноження рослин. Завдяки зав’язі забезпечується запліднення. Зав’язь у квітці розташовується в центрі, трохи вище квітколожа.
Плодові породи практично всі розмножуються за допомогою квітки. Квіткові рослини (або зав’язкові, покритонасінні) рослини мають властивість розмножуватися квіткою. Основні складові частини її – це тичинки та маточки. Чоловіча частина – це тичинки, саме там відбувається дозрівання пилку. При чому поверхня пилку нерівна, має горбики, шипики, щоб утриматись на комахах-запилювачах та приймочці квітки.
Між тим, маточка складається із зав’язі, стовпчика, рильця. Зав’язь має властивість перетворюватися на плід після того, як на рильце потрапить пилок. Так, стовпчик і рильце призначені для того, щоб вловлювати пилок.
Квітка розвивається із бруньки. Квітка – це видозмінений пагін рослин, а в той же час, генеративний орган рослини, який забезпечує статеве розмноження.
Чашечка – це нижня частина квітки, що складається із чашолистків, які переважно забарвлені у зелений колір. Чашолистки захищають квітку та її внутрішні частини.
Віночок квітки – це сукупність різноманітних за формою та забарвленням пелюсток, які приваблюють комах-запилювачів. Віночки квіток різняться забарвленням, формою, кількістю пелюсток, будовою та своїми розмірами. Основною функцією віночку є захист генеративних органів квітки під час цвітіння.
Дякую, що були з нами! Сподіваємось, що вам було цікаво.
Будь ласка, поділіться своїми думками щодо прочитанного у коментарях.
Та не забудьте підписатися на наші канали:
