“Перед Спасом” – це одна із багатьох неймовірних пригод дівчинки на ім’я Аліса. Приємного читання! А за цим посиланням ти можеш перейти до всіх казок та цікавих історій Аліси під назвою “Казки майбутніх поколінь”

Перед Спасом

∗ Увага! Ця стаття захищена авторським правом та не підлягає копіюванню. (Автор: Ольга-Марія)

Напередодні Яблучного Спаса в дитячій уяві Аліси постала постать Ісуса. Він запрошував дівчинку до танку.

– Ми що зараз будемо танцювати вальс? – у думках Аліси виникло питання. А сама вона миттю вже поспішала туди, де на неї чекали.

Там, куди потрапила дівчинка, було дуже весело:

– На-на-на! Опа-опа! Опа! – лунав незвичний ритм танку. Алісі спочатку було дещо незручно до нього підстроїтися, але потім… коли ти віддаєшся повністю, всім своїм єством тому веселому та трішки наївному дійству, то починаєш стрибати від щастя й  проживати якісь передсвяткові, радісні емоції.

Алісі здалося, що все разом із нею танцює і кружляє у тому танку!

І знову, і знову було чутно:

– На-на-на! Опа-опа! Опа!

Аліса веселилася від душі. А душа її тоді була поміж зеленої природи. Скрізь, де не глянеш, була природа!!! Дерева, дерева, дерева… Вони майоріли своїм соковитим зеленим листям на гілочках.

– Ш-ш-ш-ш! – шаруділо листя від легесенького подиху вітру. Ось одне деревце “потанцювало” своїм листячком і стихло, а інше дерево вже й підхопило ту життєстверджуючу естафету і весело “танцювало” разом із дівчинкою. Тоді, здавалося, витанцьовувало все навкруги: і дерева, і небо, і, навіть, сонце.

Скільки так провела Аліса часу ніхто не знає. Та й навіщо рахувати той час, коли ти ЖИВЕШ та РАДІЄШ на повні груди? Ото вже дівчинка настрибалася тоді! Навеселилася досхочу. А коли сама зрозуміла, що втомилася, тоді почала радіти тихенько – просто стоячи на одному місці. Потім і зовсім заспокоїлась, стала озиратися довкола:

– Що тут іще є цікавого? – очами шукала дівчинка. – Чи може щось знайду? – думала вона.

І враз, тоді Аліса помітила, що серед тієї потужної життєдайної сили природи, велично, немов завмерши, висить у повітрі якийсь предмет. То була золотавого кольору куля, зверху якої був, може вдвічі менший за розміром, хрест. На тому хресту було ще якесь дорогоцінне червоне каміння.

– Це, мабуть, дуже дорога коштовність. Як у владики якогось, – подумала Аліса. А сама ще зосередженіше  стала розглядати свою “знахідку”. Золотава куля була прикрашена посередині широким “поясом”. Він був майстерно зроблений із того ж самого сплаву, що й сама куля, теж золотавого кольору. На самій кулі ледь-ледь були помітні ще якісь візерунки, схожі на спіралі. А потім вже Аліса стала пильно розглядати і сам хрест. Видно, що він був зроблений для возвеличення постаті його господаря. Він виглядав досить масивним і хизувався своїм коштовним великим прямокутним червоним камінням.

Ісус стояв поруч і весь цей час споглядав за дівчинкою, яка з великою уважністю вивчала той коштовний скарб.

– Це Твоє! – впевнено вимовила Аліса.  – Воно належить Тобі, правда?

– Так. Це – держава. Мені колись її піднесли разом із поклонами та урочисто вручили до рук. Ще в мене є скіпетр.

Аліса замислилася, а потім запитала:

– Чому ж Ти не носиш їх при собі завжди? Чому я Тебе бачу повсякчас з голими руками? Та й малюють Тебе у дитячій  Біблії так? А в Тебе є он які круті регалії!

– Всі мої регалії – у моєму серці. Мені зовсім не обов’язково тримати та виставляти символи влади на показ. Мене ж і  так всі знають! Не треба ніколи доказувати свою силу через коштовні атрибути. Вся сила дана мені від Бога Отця і я її ношу у своєму серці. Я научаю всіх дивитися саме туди, бо яка душа – стільки вона й “коштує”. Це найсвятіший, найдорогоцінніший скарб, який не зрівняється ні з якими принадами ззовні, щоб ти не мав, чим би ти не володів.

 – То де ж Ти тоді означив місце своїм регаліям (скіпетру та державі), якщо не носиш їх із собою?

– Вони знаходяться на зберіганні у моєї Матері (Божої – прим. авт.)

Така от пригода сталася на цей раз з Алісою. А наступного дня дівчинка зі своєю матір’ю і татом пішли до церкви. В їхньому святковому кошику, прикрашеному рушником з гарною вишивкою, лежали яблука і велика китиця винограду. Багато люду було у цей день в церкві. І у всіх були такі ж чепурненькі кошики, наповнені яблуками. Бо то був ∗Яблучний Спас – свято Преображення Господнього. 

∗Яблучний Спас – Преображення Господнє відзначають щороку 19 серпня. Слово “преображення” в перекладі з грецької означає “перетворення в інший вид”, “зміна форми”. Повна назва свята звучить так: Преображення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. Свято встановлено на згадку про євангельську подію, коли троє апостолів побачили Ісуса Христа у всій його Божественній величі. Коли Ісус взяв із собою Петра, Якова та Івана і привів їх на високу гору, яку часто ототожнюють з горою Фавор. Там, на їхніх очах він “преобразився”. Його вбрання стало сліпучо-білим, а обличчя засяяло, немов сонце. Біля нього з’явився Мойсей та Ілля. Світла ясна хмара огорнула їх, а Голос промовив: “Це- мій улюблений син, що я його вподобав; Його слухайте” (Мт. 17:5, 2 Пт. 1:17)

Світло, що переображує Христа є відображенням Його Божественної слави і передвістям слави Його воскресіння. Це приклад того,що кожна людина також може преобразитися і явити себе у нових духовних якостях, несучи у собі енергії Світла та Любові. Преображення – це символ духовного відродження, шлях до якого є відкритим абсолютно для всіх. Воно сповіщає про диво та становлення нової особистості, чиї устремління стають очищеними. Це перехід до вищого усвідомлення, наповнення духовною мудрістю та вмінням відчувати Істину. Так, як і Христос бачив все дуже ясно. Він сказав Петру тоді: “Ще не заспіває півень, як ти тричі скажеш, що не знаєш мене”. 

Своїм Преображенням Спаситель показав нам, якими можуть стати люди у майбутньому житті, коли преобразиться весь наш земний світ. Ще ця євангельська подія показала, що в Ісусі Христі з’єдналися два єства, тобто природи: божественне і людське. За словами Іоанна Златоуста Преображення відбулося, щоб “показати нам майбутнє Преображення єства нашого і майбутнє пришестя Христа на хмарах у славі з ангелами”. 

В день Преображення Господнього в храмах освячують плоди нового врожаю, символом якого стали яблука.

А Аліса все ще наспівувала про себе ту пісеньку, яку вона вивчила вчора та з цікавістю розглядала у церкві ікони Божої Матері з маленьким Ісусом на руках, який тримав символ держави.

Дівчинка милувалася святими образами на іконах, молилася, як навчав її Ісус, та просила про те, щоб найбагатшими здобутками та регаліями кожної людини були ЛЮБОВ, ЧИСТІ ТА СВІТЛІ ДУМКИ, щоб у кожному вимовленому слові БУВ БОГ, щоб ЩИРОСЕРДЯ, а не егоїзм керувало діями людей. Щоб кожен світився від ЩАСТЯ та перебував У БОЖОМУ БЛАГОСЛОВЕННІ. Отакі слова проговорювала пошепки маленька дівчинка на ім’я Аліса, будучи на свято Яблучного Спаса у церкві. Вона молилася за людей. Розумієш? Дівчинка молилася і за тебе теж і за кожного із нас!

А коли після церковної служби Аліса зі своїми батьками верталася додому, то вона уважно роздивлялася кожного перехожого, щоб зрозуміти по “регаліям”, чим прикрашає та особистість себе зверху: масивними золотими ціпками на шиї чи іншими принадами. Та розмірковувала над тим, коли на людині багато прикрас, як на новорічній ялинці, то вона гордовито задирає свій ніс і дивиться з гіркотою презирства та зверхності на інших. Ті люди були інші, вони не виглядали такими добрими, як Ісус!

– Інші… Чому? – запитувала сама в себе Аліса і сама ж собі відповідала:

 – Та вони просто ще не поклали свої коштовності на зберігання! А ось коли зроблять це, то їхньою коштовністю буде добре, лагідне й щире серце. Ех, може, хоч тоді усмішка з’явиться на їх обличчях та замінить собою погляд гордості, погляд знецінення інших…  – від якого Алісі й собі хотілося відвернутися, аби не зустрітися з ним зблизька.

А як ти дивишся на інших людей? Де ти носиш свої ∗принади та “регалії”: у душі та відкритому до щастя серці? Чи твоїми самими дорогими атрибутами і досі є шкіряна брендова сумка, ланцюжок на шиї, браслет на руці та накладні вії?

Напиши про те у коментарях…

~КІНЕЦЬ~

Пояснення:

∗Принада –  це те, чим принаджують рибу, птаха, звіра і т. ін. Це ТЕ, ЩО ВАБИТЬ, ПРИМАНКА.

Не забудь підписатися на наші канали:

• YouTube 
• Instagram 
• Facebook