“Місячна планета” – це одна із багатьох неймовірних пригод дівчинки на ім’я Аліса. Приємного читання!

А за цим посиланням ти можеш перейти до всіх казок та цікавих історій Аліси під назвою “Казки майбутніх поколінь”

Місячна планета

∗ Увага! Ця стаття захищена авторським правом та не підлягає копіюванню. (Автор: Ольга-Марія)

Аліса все хотіла знати і тому знову звернулася до Ісуса, щоб Він їй ще більше розповів про Світобудову. Але замість розповіді, Він покликав Алісу кудись у височінь зі словами:

– Тільки не відставай!

– Добре, – відповіла йому Аліса.

Вони піднімались все вище і вище, поки не зупинилися там, де просто навпроти них було Сонце. Далеко, але просто по прямій. Деякий час Аліса дивилася на Світило, а потім-таки запитала Ісуса:

– Ми сюди дісталися, щоб Ти показав мені Сонце?

Замість відповіді, Ісус підштовхнув Алісу уперед. Вона зі свого досвіду, вже знала, що вниз вона аж ніяк не впаде, а от наблизитись до Сонця ще ближче, то було вже лячно:

– А-а-а-а-а! – закричала Аліса.

– Чому ти злякалася? – запитав Ісус.

– Тому, що Сонце  дуже гаряче, – відповіла дівчинка.

– Бог – таке ж Сонце, тільки не обпікає. Але Любов Божа випалює в людині усе Зло. Що таке Зло, – Ісус спитав  Алісу, – як ти гадаєш?

Аліса трішки задумалася. Вона собі гадала так: “Якщо Сонце – то є Бог, то виходить, що Зло існує, коли Сонця немає”. Дівчинка стала уявляти собі таку картину, начебто хтось собою закрив усе-усе Світло. І зрозуміла, що без Сонця просто буде суцільна темінь. Тому вона дала Ісусові таку відповідь:

– Темінь.

– Темнота розуму, – виправив її Ісус і додав:  – Частково. Це світ без Сонця. Це життя без Любові.

– Без Бога? – перепитала Аліса.

– Поза Його Любов’ю. Обминаючи Її, – сказав дівчинці Ісус. –  Давай я тобі ще дещо покажу.

І вони разом майнули у інший вимір, зовсім іншу галактику.

– Подивися!.. Що ти бачиш? – запитав у дівчинки Ісус.

Там, де вони зараз знаходилися, все  було в льоду. Але ж там була рослинність! Не така, звичайно, як на Землі, інша, але вона була! Тільки кожна рослина, а вона була чимала за своїми розмірами, знаходилася усередині льодової брили. Та брила була у рази більша за рослину і була прозорою-прозорою, як скло. Дивишся на рослину, а вона стоїть така гарна, але у самісінькій середині льодової брили. Хотілося б доторкнутися до неї, понюхати ті величезні чудернацької форми квіти, але не можна… лід покривав собою все навкруги.

На тій планеті не було Сонця, лише якесь голубувате відзеркалення  утворювалося від льодової, холодної поверхні.

В результаті побаченого, Аліса по наївно дитячому дала Ісусові таку відповідь:

– “Місячне сяйво”.

Та й справді, те голубувате холодне сяйво, можна було порівняти, по нашим земним вимірюванням, з місячним сяйвом уночі, коли сяє повний місяць у небі.

І Аліса додала до своєї відповіді:

– Де є все холодним, наче живим, але неживим одночасно.

– Правильно сказала, молодець! – похвалив дівчинку Ісус. – Так і людина. Її душа є живою лише в Бозі, а без Бога  – вона мертва, навіть при життю.

– Дивацький цей світ якийсь! Я не хочу тут більше залишатися. Можно повернутися? – спитала, зітхнувши, Аліса.

– Так. І людство також може завжди повернутися до істинного, правильного КОДУ ЖИТТЯ.

– Дякую, тобі Ісусе,  – промовила дівчинка. Бо їй аж ніяк більше не хотілося затримуватися на цій холодній примарній планеті.

~КІНЕЦЬ~

Дякую, що був з нами! Якщо ти маєш свою думку щодо прочитанного, вислови її у коментарі знизу.

Дізнавайся більше! Читай, що розповідає Ольга-Марія про себе на сторінках Instagram, а також не забудь підписатися на наш канал в YouTube