“Представництво духовних досягнень” – це одна із багатьох неймовірних пригод дівчинки на ім’я Аліса. Приємного читання! А за цим посиланням ти можеш перейти до всіх казок та цікавих історій Аліси під назвою “Казки майбутніх поколінь”

Представництво духовних досягнень

∗ Увага! Ця стаття захищена авторським правом та не підлягає копіюванню. (Автор: Ольга-Марія)

– Ходімо з нами на свято!

Почула Аліса чийсь голос перед тим, як засинати. А їй сьогодні так хотілося виспатися! Її очі просто вже злипалися. Та дівчинка не могла залишити повідомлення для неї, яке прозвучало із самих Небес, без уваги. Тож, позіхаючи, спитала:

– Яке?

– “Представництво духовних досягнень”, – почула Аліса у відповідь.

– Що це за свято таке? – запитала вона.

– Це той день, коли Святі готові продемонструвати усім охочім (і новачкам, і давно посвяченим індивідам), свої глибокі духовні навички.

– Це ж які такі “навички”? – знову запитала Аліса.

– Пішли, сама все й побачиш.

Тож Аліса пішла, з великим інтересом витягуючи свою шию вперед , щоб скоріше побачити щось на зразок Земних атракціонів. Але їх ніде не було видно.

– То може ми ще не дісталися до того місця? – подумала Аліса.

Та ось навкруги стали з’являтися клуби світлої густої пари. На кшталт такої, яку напускають на сцені або на театральній арені під час вистави.

– А-а-а-а, то це буде щось начебто, як цирк! А клоуни будуть? А тигри? – розігралася уява дівчинки.

Аліса перебувала у солодкому очікуванні:

– А оркестр почне грати перед виступом “артистів”? – натхненно, з цікавістю та ноткою інтриги промовила про себе вона.

– Шкварк! Шкварк! Шкварк! – почула Аліса сильно потужний звук. Він був схожий на той “Клац!”, коли запалюється іскра у двигуні, тільки у тисячу разів гучнішим.

– Шкварк! – проріклося знову, замість грому.

І тут дівчинка згадала, що вже знає той звук. Це був не просто грім, це був звук Енергії Наміру.

– ОГО-ГО! – вирвалося вголос у Аліси.

Та стала вона чекати на початок “Циркової вистави”. Але його не було!

– І…? Коли ж все розпочнеться? – запитала Аліса, бо тоді нащо її сюди запрошувати було?

– Ти що до цього часу так і не зрозуміла, що це все означає?

– Що саме? “Шкварк” чи що ???

– Да від цього “Шкварк, як ти висловилася, життя на іншій планеті з’явилося!!! Ех, нерозумні! Ти ж своїми вухами сама чула силу цього Наміру і його “Іскру”. Все живе створено від Божої Іскри – Його Наміру, бажання, прагнення, насолоди… Насолоди тільки від самої думки, що десь пробудиться Життя! Потрібно по простому бути закоханим у цю ідею!!! Це ти розумієш?

Алісі стало трішечки зрозуміло, але й водночас й сумно від тієї думки, що вона так і не побачить де зародилося нове Життя.

– А тобі цього і не потрібно знати!!! Це творчий, благий, будівничий процес, який не потребує чужого втручання. Бо це відбувається як ЧУДО! Це велике таїнство!!! Зародження, народження  – повинно залишатися таїнством.

– Нащо ж тоді нас сюди покликали? Раз нам так нічого і не покажуть? – запитали Аліса.

– Сам Бог тільки-но зробив цей Звук. Цей Звук – Першоджерело, зрозуміла? Ти що б циркову виставу вище  оцінила, чим сам Початок Буття всього живого???

– Ніііііі, ні… Вибачте мене, будь ласка!

Аліса почервоніла й схилила свою голову донизу, але її думки  так і вигравали: “Може ж таки, що небуть покажуть? Цікаво, а чи буде якесь продовження?” Але вголос дівчинка запитала наступне:

– І що нам тепер робити? На Землю повертатися вже?

Алісі ще дуже-дуже хотілося ще хоч на трішечки затриматися тут, стати свідком ще чогось незвичайного, величного та чистого.

І тут перед нею застрибав вухастий зайчисько. Він підняв та насторочив одне вушко, з цікавістю подивився на Алісу. Сів й спостерігає.

Аліса розсміялася…

– Ха-ха-ха! То тепер вже я повинна “показувати трюки”? А ти так і будеш спостерігати за мною з неприхованою цікавістю? Ха-ха-ха! Зайчисько замість мене! Ти що посів моє місце??? Це так? Я правильно зрозуміла?

– Ти – Людина, – почула Аліса, – у тобі є присутнім Божественний початок. Так чому б тобі зараз не показати своє вміння й майстерність? Створюй, утворюй, твори!

Аліса не могла залишити зайчика без “номеру”,  без свого виступу, він же чекав. Так же перебував в очікуванні, як і вона у свій час. А тепер її черга… Дівчинка швиденько-швиденько перебирала в пам’яті всі можливі варіанти “виступу”, але ніяких розумних думок так і не приходило в її голову. Але треба було діяти, зайчик таки чекав. Тоді Аліса вирішила:

– Я буду легкою у своїх думках, тоді вони стануть ЧУДОДІЙНОЮ РЕАЛЬНОЮ ДОБРОЮ СИЛОЮ.

І тієї ж миті зайчик побачив інших пухнастих зайченят й щедру, велику гору смаковитої, свіженької, чистої моркви. Він просто стрибнув в уявний дівчинкою простір. -Й гоп! -і вже гриз соковиту моркву. Йому було дуже добре поруч з іншими зайчатами, спокійно й ситно.

Аліса сама здивувалася тому, що побачила:

– Як зайчик може їсти “вигадану” морквину? Як він це робить?! Хіба таке може бути?

– Чому ти дивуєшся? Ти – творець своєї реальності!!! Бог вклав у кожного з вас частинку Себе. Вирощуючи те “зерно”, ви стаєте справжніми чарівниками. Чим більше людина працює над собою, росте духовно, тим краще проростає те насіння, вкладене самим Господом. Прийшов час замислитися і над врожаєм.

У міру прояву своєї Любові, Подяки, Добросердя і Піклування про інших, у людини починає дозрівати те зерно. А який духовний “врожай” збереш ти?

~КІНЕЦЬ~

Дай відповідь у коментарях  під цим записом.

Дізнавайся більше! Читай, що розповідає Ольга-Марія про себе на сторінках Instagram, а також не забудь підписатися на наш канал в YouTube