Небесний Георгій

03.09.2025

“Небесний Георгій” – це одна із багатьох казок, у якій розповідається про неймовірні пригоди дівчинки на ім’я Аліса.

Приємного читання! А за цим посиланням ви можете перейти до всіх казок та цікавих історій Аліси під назвою “Казки майбутніх поколінь”).

Небесний Георгій

∗ Увага! Ця стаття захищена авторським правом та не підлягає копіюванню. (Автор: Ольга-Марія Насонова)

Це був той час, коли по всій Землі правили темні сили. Все оповивала пітьма: густий туман мороку був просто непроглядним, та деякі люди таки розуміли, що вони існують, живуть зараз у демонічному, спотвореному, брехливому світі. Вони навіть відчували його прогірклий запах — сильний сморід. Це було найбільш проявлено в Україні на початку XXI ст.

Інші, які перебували поза межами цієї території, ті хто власною шкірою не відчував аду, не перебували у світлій свідомості, окрім деяких поодиноких випадків. Уявіть, що десь гуляючи вулицями Парижу, або засмагаючи десь на лазуровому березі, замість Божественного прояву Світла, серця тих осіб (бо важко назвати їх людьми) просто займалося перекачуванням рідини. Живе фізичне тіло, але з “мертвою” душею.

У той час, коли сотнями ракет бомбили щоночі Святі землі України, деякі країни спостерігали та “співчували”, а їх мешканці продовжували своє безтурботне життя та казали , що це “політика” і “нас це не обходить”.

А у той самий час в Україні наставала пора великого, масштабного прозріння. Світ лише згодом усвідомить, що сталося тоді. Але те станеться потім. А поки Україна виборювала кожен день свого існування, читаючи молитви до Бога, гартуючи силу волі, прагнучи відновлення справедливості на найвищому рівні.

Ніч. Знову звуки сирени і гучні вибухи. Хтось сидить у підвалі, у метро, або у коридорі. Для когось це буде остання мить, бо вибухи обірвуть його життя.

Моляться цивільні українці, як один стоять у молитві. Серед вибухів чутно:

— Прости, Господи, тих хто це робить, бо не знають, що коять і яким чином настигне їх розплата за гріхи, які вони зараз чинять…

— Бах! Бах!!! Бах!!!

— Збережи кожного українця, кожну сім’ю. Боже милосердний, величчю Своєю засяй над Україною. У великій любові до Тебе перебуваємо та благаємо: “Будь з нами! Підтримай та дай сили, Боже!”

— Бах!.. Бах!..

— Почуй нас. Наші серця відкриті до Тебе, Боже милостивий. Укріпи нас. Тільки на Тебе уповаємо…

— Бах!.. Бах!.. Бах!..

Молилася й дівчина Аліса стоячи поміж двох стін. А далі вона вона побачила як щось на великій швидкості летіло просто на її будинок.

— Може омине, — подумала Аліса.

Воно було вже близько.

— Ні, не омине. Наша квартира то і є ціль. Мабуть кінець.

Наближалося щось велике. Дівчина розгледіла на ньому намальовані дві лінії: синю і жовту. Аліса спостерігала та робила різні припущення що це може бути:

— Чому потріотичні кольори? Чому не вибухнуло? Чому обережно біля самих вікон зупинилося? І взагалі як таке можливо? Що далі буде? І навіщо все це?

Можливо було би ще більше запитань у дівчини, але її роздуми перервали двоє високих постатей, які пройшли крізь стіни як справжні маги, або йоги. Вони зупинилися перед Алісою. Це були прибульці з іншої планети.

Знову в голові дівчини кипіли питання:

— Як вони з’явились на Землі. Це нетиповий вчинок. Щось повинно статися.

Вголос вона запитала “гостей”:

— Навіщо ви тут?

— Ми залишимо тут Георгія.

Ці двоє вказали на масивну енергію, яка була із ними. Алісі не було лячно. Хоча вона мала безліч запитань, вона змусила себе мовчати, аби “гості” могли зробити те, заради чого вони сюди прибули.

Вони “заземлювали” Енергію, яку давали у користування. Стискали її, роблячи матеріальною. Це не був довгий процес. Потім вони самі запитали дівчину:

— Який образ надати Георгію, щоб люди не боялися? Людський? Чоловіче обличчя зробимо тоді.

Аліса знала, що “гості” з Енергії Всесвіту ліпили просто на очах когось з людськими рисами обличчя. Робота тривала. Дівчина чітко усвідомлювала, що це з ніяким штучним інтелектом і поруч не стояло. Щодо Георгія таке порівняння було би вкрай неправильним.

Великий, громіздкий вийшов цей Георгій. Аліса була йому лише до пояса. Він володів дивовижними властивостями, його Енегргія була концентрованою, а сам він був втіснений у людський образ. Ви розумієте масштаби цього “творіння”?

— Навіщо мені Георгій? Що я маю з ним робити? Як використовувати його? — нарешті запитала дівчина в “гостей”.

— Це не для тебе.

— А для кого?

— Це для захисників, які боронять Україну.

— Не розумію. Навіщо тоді ви даєте мені цю Силу?

— Не тобі, а через тебе.

— Що Георгій робитиме?

— Ти готова це почути? Ти не боїшся?

— Раз ви вже тут і Георгій теж, тоді розказуйте. Я не боюся.

— Будуть запеклі бої. Важкі. Без допомоги Енергії Абсолюта ви люди самі не впораєтесь. Тому Георгій вам у допомогу. Там де хлопці та дівчата будуть перебувати у скупченні на передовій, де стоятиме оборонна техніка, де будуть погані укриття, ворог буде намагатися стерти їх з лиця землі разом з усім воєнним спорядженням. Але не зможе. Будуть летіти КАБи та дрони, які запрограмовані по координатах. Та українські захисники будуть знаходитись між точками цих координат. Георгій своєю Енергією прикриє їх. Це буде як Покрова. Тоді вони будуть у безпеці. Точки координат будуть перед ними та поза ними. Захисників не буде на мапі. Вони щезнуть. Будуть вороги бити поруч, вправо, вліво, а точного влучання по скупченню ЗСУ не буде можливим. Георгій буде їх оберігати.

Але тільки коли багато людей будут знаходитись у скупченні і це буде стратегічний хід у бойових діях, тоді діятиме Георгій. Він втручатиметься тільки у разі крайньої необхідності.

По-друге, з Георгієм буде можливість забирати в@битих та поранених побратимів з поля бою, бо без заступника Вищих Сил це зробити буде майже неможливим.

І по-третє, боєприпасів буде вкрай недостатньо. Георгій буде координувати точні, влучні цілі по ворожих позиціях. Будуть дуже великі досягнення за умов малого спорядження. Без його допомоги це буде вкрай складно зробити.

— Ви теж залишитеся на Землі? — задала ще одне питання Аліса.

— Ні. Нам час вертатися. Бувай.

— Дякую. До зустрічі. Бувайте.

Вони щезли, а Георгій залишився, але не з Алісою, а на території України.

Дівчина повернулася зі свого ведіння. Знову чує: “Бах! Бах!” і вибухові хвилі. Гатять вороги по Україні та по рідному місту, де мешкає Аліса.

— Георгій, де ти? Чому не захищаєш мене і місто?

Натомість почула:

— Його не буде над твоїм містом, не чекай. Георгій буде там, де потрібна поміч захисникам ЗСУ. Він зараз на своєму місці. Вони всі разом боронять вас.

— Дякуємо за захист. Молимося завзято у молитвах.

Іще почула:

— Колись ви дізнаєтеся, бо багато буде очевидців серед захисників, які казатимуть, що сам Бог охороняв їх, вони відчували Його присутність і Він творив дива.

— Господи, люблю Тебе. Вірую в Тебе, молюсь і безмежно ціную те, що ти для нас робиш, — промовила Аліса.

А ті люди, які зараз відпочивают під пальмами, ходять по Брюсселю, Мадриду, в Парижі, ви поки що не усвідомили того, що відбувається зараз, на жаль. Коли ж ви усвідомите, зрозумієте все, що розгортається зараз? Відчуйте духовну спрагу, поспішайте… Бо час плине, а жнива вже настали.

~КІНЕЦЬ~

Дата написання: липень 2025.

Дякуємо, що були з нами! Поділіться своїми думками щодо прочитанного у коментарях.

Щоб дізнаватися ще більше цікавого, підписуйтеся на наші канали: