“Увімкніть Світло!” – це одна із багатьох неймовірних пригод дівчинки на ім’я Аліса.  Приємного читання! А за цим посиланням ти можеш перейти до всіх казок та цікавих історій Аліси під назвою “Казки майбутніх поколінь”

Увімкніть Світло!

∗ Увага! Ця стаття захищена авторським правом та не підлягає копіюванню. (Автор: Ольга-Марія)

Те, що сьогодні побачила Аліса у своєму видінні, дуже сильно її розхвилювало. А побачила вона наступне.

Скільки б не було проблем та дорікань у сучасному світі, але ще більше було штучно зроблених усіляких дрібничок для задоволення людства.

От і Аліса якось задивилася, як одна дамочка відкрила свою косметичку, а там-то чого тільки не було! Та все так гарно виглядало! Тональні креми у скляночках з золотавими кришечками, рум’яна, декілька скляночок з парфумами і це не кажучи про різнокольорові яскраві помади. Там було ще щось, але Аліса не встигла добре все розгледіти, так як та охайна та вродлива жінка склала все та закрила свою косметичку.

Дівчинка Аліса уже й мріяти почала, як то вона виросте та буде мати те все. А може ще й більше… Та ось Аліса перевела погляд на іншу людину, бо та сама смикала дівчинку за рукав і тицяла кудись пальцем:

– Подивись, подивись! Як гадаєш, я класно тут вийшла? А це мені ще більше подобається. Подивись, а тобі як? Подобається?

Та жінка показувала пальцем на свої фото, викладені в соціальні мережі. Жінка була схвильована і торохтіла без зупинку. Аліса вже й сама не  розуміла, чи треба їй щось відповідати, чи, може, взагалі не переривати той гарячий монолог жінки, яка настільки захоплювалася сама собою.

Аліса огляділася. Вона була наче у коридорі з безліччю кімнат. І в кожній із них було майже те саме. Люди всюди знаходили насолодження у нереальному штучному світові. А той довгий коридор був не чим іншим, як химерним об’єднанням людей у психіатричному відділенні.  Де людині дають якусь цікавинку і вона радіє їй і грається з нею.

За тією людиною уважно спостерігають та маніпулюють нею, не даючи змоги тій бідолашній людині стати свідомою особистістю, а не “мавпою” з безліччю іграшок. А коли ще задуматися над тим, скільки ті іграшки-забаганки коштують! А все, що справді людині потрібно для іі життя зовсім безкоштовне, чи стоїть відносно недорого. Наприклад, повітря, яким дихає людина й без якого вона не зможе існувати більше 5-7 хв. А вода? Без води людина може прожити від 3 до 10 діб. Без їжі, то вже від 20 діб до 2 місяців.

Щось перевернулося в свідомості дівчинки:

– Нащо мені ті штучки-забаганки?! Та я ж на власні очі бачу, що зараз коїться! Слава тобі, Отче, що Ти даєш мені розуміння та усвідомлення людського регресу, промовила Аліса.

І тут же запитала:

– Куди ж тоді рухається наша цивілізація?

Дівчинка побачила нове видіння. Тепер всі “люди” (бо вони ще не стали Людьми, тому використані лапки, – примітка авт.), а швидше товпа, яка з доброї волі сама стала легко контрольованою з нав’язаними їй стереотипами “красивой жизни” (вживано на рос. мові), була настільки заклопотана злободенною метушнею, що тепер однакові думки, котрі з’являлися у них, стали поєднуватися в енергетичні згустки. А думки ті були такі: Як заробляти більше? Де купити? (се, да те); Скільки потрібно заплатити за …? Що сьогодні одягти? і т. д.

Та енергія була вже не легкою, а ставала тією, що важко обтяжує життя. Схожі думки все більше концентрувалися в енергетичні  згустки – великовагові та липкі, що заповнювали собою все довкола людей. Вони набирали все більшої і більшої маси і, на кінець, ставали желеподібною формою. Це була доволі густа каламутно-сірого кольору рідина, яка тепер стала звичним середовищем для існування людства.

Людина адаптувалася до труднощів життя. Невдоволення, чвари та скандали стали нормою сучасного існування цивілізації. З’явилися важкі невиліковні хвороби та глибокі депресивні стани. Як вихід з цього, людству була запропонована інтоксикація! Інтоксикація у вигляді великої різноманітності спиртних напоїв, різного виду курива, наркотиків та важких медикаментозних антидепресантів, які можна було придбати  за рецептом лікаря. Вибирай зі списку, що твоя душа забажає! Чого тобі більше хочеться? А-а-а, гуляєм!!! Хмільний сміх, запальні, гучні диско-пляски… понеслося… Хух, як кружить та карусель!!!
І все це під пильним наглядом “керівників божевільного сабантуя”. Тим часом люди занурені в свої клопоти, в тумані тютюнового диму та в оточенні штучної розкоші, покірно живуть в огидно липкій суспензії нав’язаних їм ідеологій існування, в устремлінні все більше й більше догодити сучасній спільноті у соціальних мережах.

Аліса бачить, що люди стали ніби “законсервованими” у цій нав’язаній їм реальності. Вони стали заручниками ситуації. Люди настільки збентежені своїми проблемами, що давно не бачать, що вони перебувають у штучно вигаданому світі, який рухається туди, куди його направляють. Люди як у причіпі.

Причіп той веде автоматизована машина. У ній нікого не має. Немає керівників даного проекту по знищенню людської цивілізації. Генії цього глобального кошмару тільки тихенько спостерігають… Спостерігають коли настане КІНЕЦЬ.

Аліса у страховинні побачила, що та машина у густому тумані на повній швидкості просто мчить назустріч величезній штучно створеній залізобетонній плиті переконань.

– Далі ходу немає, – константувала Аліса. – Вони ж так скоро вріжуться!

А потім голосно вигукнула:

– Ей, зупиніться! Увімкніть, нарешті, світло!!! Люди, ви загинете, зупиніться! Увімкніть Світло у своїх душах!!! Будьте Світлом! Світіться! Що ж ніяк не засвітяться ваші серця?!

Аліса побачила, що суспільство вже настільки близько до фатальної егоїстичної точки свого існування, що ще кілька секунд і все – вони розіб’ються на повній швидкості свого руху.

– Як ви не бачите, що ви незабаром можете загинути? Да увімкніть же Світло!!!

Але машина їде без увімкнутих фар, уперто й наполегливо наближаючись до моменту фатального аварійного зіткнення.

– Що ж робити? – думала Аліса.

Вона на ходу намагається пошкодити верхню брезентову обшивку причіпа. Від її активних дій, причіп починає розхитуватись. Але він все ще їде. Аліса просто розриває ту обшивку і з проріхи розхитаного причіпу починає виливатися желейна рідина (умови їх минулого існування) разом із людьми.

Тоді через слушний сильний поштовх багато хто вижив. Вони побачили, що життя довкола зовсім інше! Це життя у Світлі!!! Не штучному, а природному. Де Світло людських сердець зливається в єдину гармонію зі Світлом Творця. Це вікно в інше життя, у зовсім іншу реальність.

Так, багато хто встиг. Але були й ті, кому не вдалося цього зробити… Аліса стала свідком тієї моторошної аварії, яка таки повинна була статися – жахливий удар на повній швидкості об глуху залізобетонну стіну ідейних переконань суспільства, яке існувало в штучному світопорядку.

– Бах!!!

Живих там нікого не залишилося. Та й залишитись не могло. То була величезна помилка суспільства.

Але ті, хто вижив, стали жити свідомо у благотворчому суспільстві.

~КІНЕЦЬ~

А ти? Куди ти рухаєшся зараз? Свою відповідь залиш у коментарі знизу ⬇️⬇️⬇️

ПРО ЖИТТЄВІ ЦІННОСТІ (дивися відео)

Дізнавайся більше! Читай, що розповідає Ольга-Марія про себе на сторінках Instagram , а також не забудь підписатися на наш канал в YouTube