Казка українською мовою “МОРСЬКА ТРОЯНДА”
Зі збірки "Казки майбутнього". Розділ III
“Морська троянда” – це одна із багатьох казок, у якій розповідається про неймовірні пригоди дівчинки на ім’я Аліса.
Приємного читання! А за цим посиланням ти можеш перейти до всіх казок та цікавих історій Аліси під назвою “Казки майбутнього” (або “Казки майбутніх поколінь”)
Морська троянда
*Увага! Всі права на тексти та ілюстрації до них захищені авторським правом. (Автор твору: Ольга-Марія)
Цього дня (на сам Новий рік) Аліса награлася та набігалася вдосталь. Але тепер вона відчула, що досить втомилася. У сім’ї Аліси вже всі готувалися лягати спати. От і дівчинка прилягла на своє дитяче ліжечко і знову думки стали її відносити до якоїсь цікавої, казкової країни.
Перед нею з’явився хтось у білому одязі. Вона хоч і вгадала, хто це був та вирішила назвати його у цю Новорічну ніч якось по чарівному – Білим Принцем. Він погукав дівчинку до себе. Аліса з великим задоволенням вирушила із Ним назустріч новим пригодам.
Незабаром вони опинилися перед великими скелями. Але через якусь мить Аліса збагнула, що скелі тут були всього лише для того, аби приховати від сторонніх очей це напрочуд дивовижне місце. Ось перед дівчинкою з’явився теплий пісок золотистого кольору і рівне, спокійне, чисте море. Прибережні хвилі м’яко накривали пісок і з тихесеньким шурхотінням поверталися назад, ніби запрошуючи Алісу погратися з ними.
Дівчинка зняла з себе зайві речі (наче скинувши зі своїх плечей надмірну, важку ношу) і в звичайній білій сорочці неквапливо підійшла до моря. Вона відчула під своїми ногами приємну теплоту піску, прогрітого під сонячними промінцями. Ось м’яким дотиком море торкнулося кінчиків пальців ніг дівчинки. Аліса вирішила зайти трохи глибше у море. Вона дійшла до тієї глибини, яка була досить комфортною для неї. Але тіло дівчинки ще продовжувало відчувати втому, що накопичилася протягом всього останнього дня.
Аліса почула голос Принца:
– Пливи!
Руки та ноги дівчинки були важкими і пливти їй явно не хотілося. Їй аби просто постояти в теплій, спокійній, чистій морській водичці, поніжитися та повернутися своїм обличчям до сонечка.
– Пливи ось до того буйка, – знову сказав Принц.
Аліса подивилася на Принца благаючими очима, але той був непохитним. Його голос звучав твердо та переконливо:
– Буйок далеко. Тобі знадобиться багато сил, але ти не зупиняйся, працюй і руками, і ногами. Коли допливеш до нього, знову зберися з силами та пливи назад.
Дівчинка тільки зітхнула і… почала плисти. Спершу їй навіть здалося, що це буде легко. Але буйок виявився не так близько і на середині шляху Аліса вже гребла щосили. Вона змушувала працювати свої стомлені важкі ручки й ніжки. Взмах однією рукою, потім іншою; ноги разом і, немов ластами, чи правильніше сказати риб’ячим хвостом, ось як вона активно працювала.
Буйок наближався. Аліса вже почала забувати про важкість у своєму тілі, оскільки присмак перемоги був зовсім близько. І дійсно, незабаром дівчинка з усмішкою на очах доторкнулася до буйка, розвернулася і задоволена попливла назад. Посмішка не сходила з її обличчя. Тепер Аліса пливла впевнено і навіть насолоджувалася цим процесом: помах однією рукою, другою, ноги працюють разом: вгору-вниз, вгору-вниз. Так Аліса допливла до берега, де на неї чекав Принц.
– Подивися уважно вглиб води. Он там біля скелі, – сказав він.
Дівчинці стало дуже цікаво і вона побігла по піску, а потім потихеньку стала заходити в море біля самої скелі, зазираючи у чисту морську глибінь.
– Хм…, – здивувалася Аліса.
Перед її очима було щось одночасно знайоме та незнайоме їй.
– Це морська троянда, – пояснював Принц дівчинці.
Аліса побачила перед собою величезну червону троянду, схожу на ту, що росла у них на клумбі. Однак ця троянда була якоїсь округлої, роздутої форми і була схожа на повітряну кулю.
– Дивись, вона дихає, – продовжував пояснювати Принц.
Дівчинка була вкрай здивована побаченим: повітря виривалося із самої середини троянди і малювало дивні кола на воді, потім троянда сплющувалася і знову тієї ж миті приймала округлу форму. Аліса стояла деякий час, немов зачарована – раніше вона ніколи не бачила такої дивовижної морської троянди.
– Чому на Землі немає такої троянди? – запитала Аліса.
– На Землі є інші чудеса, які люди не помічають.
Аліса зажурилася і трохи засмучено знову почала вдивлятися в товщу морської води. Але троянди вона вже не бачила. Дівчинка шукала її очима, але не знаходила. Вона спантеличено перевела свій погляд на Принца, а той лише посміхнувся їй у відповідь. Він сказав Алісі:
– Троянда, яку ти шукаєш, залишилася на тому ж самому місці. Вона стала для тебе прозорою, непомітною. Так і на Землі, коли люди дивляться на природну красу і геть її не помічають. Та й інші чудеса, створені Всевишнім для людей, не поспішають проявлятися перед ними у всій своїй повноті Буття. Ховаються, розумієш?
– Навіщо? – знову здивувалася Аліса.
– Чудеса одразу стануть видимі для людей, коли їхнє серце буде сповнене добротою та любов’ю. Деякі з них вже починають насолоджуватися побаченим, кажуть, що ніби пелена зійшла з їх очей – вони дивляться на природу навколо себе і дивуються, як то вони раніше не помічали стільки прекрасного навколо себе! Подивися знов у воду.
У цей момент Аліса вже була спокійною і дихання її було рівномірним. Тож дівчинка знову побачила морську троянду, що випускала повітря і працювала, наче помпа:
– Пух … Пух … Пух … Пух …
– А допоки люди залишатимуться невдоволеними, озлобленими та гнівливими, вони так і не зможуть насолоджуватися всією красою живої природи, над якою старанно працював Творець. При цьому вся та краса продовжуватиме своє існування, буде жити своїм життям, хоча люди того й не вбачатимуть, – сказав Принц.
– Доброта, любов, спокій, милосердя, – шепотіла тихо дівчинка.
Її руки й ноги, та й все тіло було розслабленим. Аліса глибоко зітхнула і зрозуміла, що міцно засинає.
– І все ж таки, чудно якось, – подумала Аліса і заснула.
~КІНЕЦЬ~
Дякую, що був з нами! Поділися своїми думками щодо прочитанного у коментарях.
Не забудь підписатися на наші канали:
Або переходь за посиланням НА ГОЛОВНУ СТОРІНКУ
