Випадок біля світлофора
“Випадок біля світлофора” – це стаття-роздум з мого щоденника духовного зросту.
Мене дуже часто повчають Вищі Сили. Ось і цього разу було мені задане таке питання:
– Уяви, що ти рухаєшся пішки до світлофора, щоб перейти вулицю. А на цій ділянці завжди жвавий рух автотранспорту. По мірі наближення до пішохідного переходу, світло на світлофорі змінюється на зелений. Люди поспіхом починають свій перехід. Але ти помічаєш у цій самий момент, що якась старенька жіночка з палицею сперлася спиною на сам світлофор, бо в неї з ноги спав черевик. Вона якось старається дотягнутися до того черевика, але не дістає, бо не може зігнутися в силу свого віку. Черевик старенької жінки у тебе перед ногами. Ти можеш пройти повз, переступивши “знахідку”, а можеш вчинити по іншому. Озирнувшись до тієї бідолашної жіночки, ти тепер ще помічаєш, що та нога, з якої спав черевик, боса, досить брудна й нігтями, які досить давно не обрізалися. Твої дії, відповідай! А люди вже йдуть великим натовпом через вулицю, йдуть… Ти з ними, чи як?
Це питання з’явилося у моїй голові нізвідкіля. Просто посеред робочого дня. Але воно мене змусило замислитися.
Перше, що спадає на думку, якщо ти не підеш з усіма, то залишишся позаду. (А ми так звикли бігти, поспішати, бо часу ніколи не вистачає). Світлофор за цей час точно вже змінить своє світло на червоний і ти будеш чекати поки знову загориться зелений.
По-друге, а якщо добре подумати: “Ну то й що? Трішки затримаюся, але допоможу людині, яка потрапила у скрутне становище”. І тут, коли ти вже подумки згоден допомогти, твой мозок “показує” ту не досить гарну картинку з пам’яті, яку він встиг запам’ятати: брудна стара нога з велиииичезними, такими ж брудними нігтями. І мозок ще “блимає” тією картинкою, заважаючи тобі прийняти вірне рішення. То як тільки я стала обмірковувати це, Голос на те мені суворо відповів:
– Ти що перебиратимеш, кому допомагати, а кому ні? І по яким критеріям будеш вимірювати? Кому тобі буде приємніше допомагати???
– І звісно, чому ми обираємо? – подумала я. – Ще б пак, якщо б там стаяла красива краля, то б зупинилися і чоловіки. Але біля світлофору стоїть старенька недоглянута бабця… Кому вона потрібна?
Ці думки мене просто пронизали своєю холодною меркантильною “розсудливістю”. Хотілося просто здригнути своїми плечима, щоб “струсити” ті думки.
Тож, рішення допомогти старенькій ще більше тепер ствердилося в мене і вимагало дій. А запитання: “Запізнюся, через те?”, “Не встигну з усіма?”, “Бабця, що давно не милася?” … тоді самі собою відпадають і просто заперечуєш своєму мозку навіть думати про те. Є людяність, є щиросердя, то є й допомога!!! А коли перед тобою з’являється особа досить неприємної зовнішності або, яка викликає в тебе огиду, то знай, ці людини потрібна більша поміч, як нікому іншому!!! І це звернення до тебе, розумієш? Бо, наприклад, позбирати яблука, які розсипала вродлива молода дівчина в супермаркеті, буде набагато приємніше, правда? Й охочих одразу буде багато, щоб допомогти їй. А ось коли йдеться про поміч неприємній нам людині, більшість із нас вочевидь зробить своє обличчя “кам’яним” і підуть собі далі, немов нічого й не бачили…
А що зробив би ти? Напиши свою відповідь у коментарях знизу.
І не забудь підписатися на наші канали:
Або переходь за посиланням НА ГОЛОВНУ СТОРІНКУ
