З цього розділу починається вивчення Новітньої історії України, а саме з дати 1914 року та розгляду теми “Українські землі напередодні Першої світової війни”.

Новітня історія України (або “Коротке XX століття”, ще так називають цей період) – це період вітчизняної історії після Нової історії, що охоплює події, які відбувалися в 1914 році – на початку XXI століття.

Територія і населення України напередодні Першої світової війни

Напередодні Першої світової війни українські землі перебували у складі Російської та Австро -Угорської імперій, де відповідно зазнавали русифікації та денаціоналізації. Адміністративно-територіальний поділ, запроваджений ними, не враховував особливостей розселення українського населення.

Русифікація (що охоплює даний період часу) – це сукупність дій та заходів царського уряду в Російській імперії, спрямованих на звуження й витіснення на другорядні ролі національних мов, культури, історії з одночасним висуненням на провідні позиції російської мови, культури, історії. Знайшла своє продовження і в період СРСР.

Денаціоналізація – втрата національних особливостей культури, звичаїв, побуту, мови, тощо.

Територія етнічних українських земель дорівнювала 690 тис. км². Із них близько 80 % становила Наддніпрянська Україна, що входила до складу Російської імперії. Населення ж західноукраїнських земель, що перебували у складі Австро -Угорщини, за переписом 1910 року, становило 6,2 млн. осіб і дорівнювало приблизно 20 %.

Близько 85 % населення тогочасної України проживало в сільській місцевості. Між селом і містом існували глибокі мовні відмінності. Село ліпше зберігало українські мовно-культурні традиції.

Наддніпрянська Україна

Загальна кількість населення Наддніпрянської України на 1914 рік дорівнювала 32,2 млн. осіб. На цій території російська імперська влада продовжувала здійснювати політику русифікації, що охоплювала всі сфери економічного, політичного та культурного життя краю. Надзвичайно високий рівень русифікації населення спостерігався у великих містах і промислових центрах.

На території Наддніпрянської України було створено дев’ять губерній, які охоплювали Правобережжя, Лівобережжя, Слобожанщину, Крим та південно-східні землі.  Водночас значна частина українства проживала і поза їх межами. Вони заселяли райони Бесарабської губернії (це Аккерманський, Ізмаїльський та Хотинський повіти), Курської (Путивльський повіт), Мінської (частина Пінського повіту), області Війська Донського (частина Таганрозького повіту), Чорноморської губернії, Кубанської області, Воронезької, Холмської та Гродненської губерній.

Губернія – це основна територіальна-адміністративна одиниця в Росії у XVIII – на початку XX століття; поділялася на повіти.

Герби дев’яти губерній Наддніпрянської України

Роздивіться цю ілюстрацію докладніше та знайдіть

• Герби губерній Правобережної України (Київська, Подільська, Волинська);
• Герби губерній Лівобережної України (Чернігівська, Полтавська);
• Герб Слобожанщини (Харківська);
• Герби губерній Південної України (Катеринославська, Херсонська, Таврійська).

Західноукраїнські землі

Натомість західноукраїнські землі (Галичина, Буковина і Закарпаття) були частиною Австро-Угорщини.

Як ви вже побачили з наведеної схеми, що західноукраїнські землі Галичини та Буковина мали статус “Коронний край”, а Закарпаття входило до складу Королівства Угорщини.

Коронний край – це адміністративно-територіальна одиниця Австрійської (від 1867 року – Австро-Угорської) імперії у XVIII – на початку XX століття.

На західноукраїнських землях українство зазнавало денаціоналізації від політики онімечування, що поєднувалася з полонізацією в Галичині, румунізацією в Буковині та мадяризацією в Закарпатті. Територія Галичини включала Східну Галичину, заселену переважно українським населенням і Західну Галичину, де більшість становило польське населення. У Буковині північна частина краю (Чернівецький округ) була переважно українською, а південна (Сучавський округ) – румунською.

Денаціоналізація – втрата національних особливостей культури, звичаїв, побуту, мови тощо.

Адміністративний і конституційний устрій Австрії та Угорщини

Адміністративний і конституційний устрій Австрії та Угорщини, об’єднаних особою монарха, суттєво відрізнявся. Адже кожна країна у складі імперії  мала окремий парламент: Австрія – у Відні, Угорщина – у Будапешті. Землі Австрії були поділені на 17 адміністративних одиниць, що мали автономію у внутрішніх справах та окремі місцеві законодавчі органи, а Угорщина існувала як єдина централізована держава.

Тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді

Які держави володіли українськими землями напередодні Першої світової війни?

Відповідь: В

У складі яких іноземних держав перебували всі українські землі напередодні Першої світової війни?

Відповідь: Б

Напередодні Першої світової війни Наддніпрянська Україна у складі Російської імперії поділялася на 9 губерній, які охоплювати такі регіони (назвіть їх).

Відповідь: А

Напередодні Першої світової війни територія Наддніпрянської України у складі Російської імперії поділялася на дев’ять губерній. Укажіть назви цих губерній.

Відповідь: Б

Які західноукраїнські землі входили до складу Австро-Угорської імперії напередодні Першої світової війни?

Відповідь: В

На західноукраїнських землях місцеве українство зазнавало політики онімечування, що поєднувалося з полонізацією в Галичині, румунізацією в Буковині та мадяризацією в Закарпатті. Укажіть термін, який збігається зі змістом твердження.

Відповідь: Б

У Наддніпрянській Україні російська імперська влада продовжувала здійснювати політику, що охоплювала всі сфери соціального, економічного, політичного та культурного життя краю. Це політика… (русифікації).

Відповідь: В

Використані джерела:

1. Історія України (рівень стандарту): підруч. для 10 кл. закл. загал. серед. освіти / В. О. Гісем, О. О. Мартинюк. – Харків : Вид-во “Ранок”, 2018. – 240 с. : іл.
2. Україна. Хроніка історичних подій. Атлас / Упорядник Дмитро Ісаєв. – Київ: Картографія, 2016. – 128 с. : іл.
3. Історія України: 1050 візуальних тестових завдань. 10 клас / Ф. Ф. Брецько. – Тернопіль : Мандрівець, 2020. – 320 с. – (Серія “Візуальна історія”).
4. Україна в Першій світовій війні / І. А. Коляда, В. І. Милько; худож.-оформлювач Є. В. Вдовиченко. – Харків: Фоліо, 2021. – 125 с.: іл. – (Знамениті події історії України).

Дізнавайся більше! Та не забудь підписатися на наші канали:

• Instagram 
• Facebook  
• Pinterest 
• YouTube