Сьогодні ми поговоримо про Новий рік.  Повідаємо вам про цікаві історичні факти щодо появи цього свята та розповімо про традиції святкування Нового року в різних країнах світу, зокрема й про святкові традиції на Новий рік в Україні. Тож, приємного вам перегляду, друзі!

Історія свята 
Традиції святкування в різних країнах 
Святкування Нового року в Україні 
Новорічні вірші привітання 
Додаткова інформація 

НОВИЙ РІК

НОВИЙ РІК – ІСТОРІЯ СВЯТА

В античній Римській імперії літочислення велося “від заснування Риму”. Що ж до річного циклу, то тут до Юлія Цезаря був повний хаос. У 45 р. до Р. Х. Цезар ввів на основі єгипетського сонячного календаря 365-денний рік. А також він встановив додатковий дні ​​у високосні роки. Так, згідно з правилом високосних років: рік є високосним, якщо його номер кратний 4, але не кратний 100, за винятком випадків, коли рік кратний 400. Це правило дозволяє враховувати додатковий час, що займає приблизно 0,25 дня, в сонячному році.

Сучасним же літочисленням ми завдячуємо скіфському ченцю Діонісію, якого Папа Іоанн I у 525 році попросив зробити календар, що буде вести рахунок від Різдва Христового. Діонісій Екзиг (Dionysius Exiguus) – це вчений та монах, який жив у VI столітті і відомий тим, що вперше запропонував використовувати народження Христа як основу для літопису, і назвав це “Era Anno Domini” (Ера Року Господнього). Його система використовується й нині у сучасних календарях. За розрахунками Діонісія, виходило, що Христос народився 754 року від заснування Риму. До X століття “Діонісійська ера” спершу використовувалася тільки для церковних потреб, але трохи пізніше вона стала й цивільною.

Згодом у 1582 році Папа Григорій XIII вирішив підправити літочислення Юлія Цезаря (звідси і назва григоріанський календар). Якою логікою він при цьому керувався? Середня тривалість року в юліанському календарі була на 11 хвилин 14 секунд більша за тропічний рік (тобто тривалість оберту Землі навколо Сонця). З моменту Різдва Христового, реальні астрономічні дні зимового сонцестояння та весняного рівнодення змістилися більше ніж на 10 днів тому, порівняно з юліанським календарем. Тому, основними причинами виникнення григоріанського календаря були:

1) Неточність юліанського календаря:
Юліанський календар вводив додатковий день (високосний рік) кожні 4 роки. Це призводило до того, що рік був трошки довшим, ніж справжній сонячний рік.

2) Сезонні зміни:
Внаслідок неточностей у літочисленні сезонні дати починали зсуватися відносно календаря. Це могло призводити до того, що весна починалася пізніше, ніж очікувалося.

3) Весняне рівнодення:
Папа Григорій XIII хотів встановити, щоб весняне рівнодення, яке маркує початок весни, завжди припадало на 21 березня. В юліанському календарі ця дата постійно зсувалася вперед.

4) Пасха:
Важливим аспектом для католицької церкви було встановлення точних дат для святкування Великодня (Пасхи). Введення григоріанського календаря вирішило це питання, забезпечивши точніше визначення дати Великодня.

Отже, григоріанський календар був введений для коригування невірностей юліанського календаря і забезпечення більш точного відображення сонячного року та святкування релігійних подій у визначені дати. Так поступово на григоріанський календар почали переходити церкви Греції, Румунії, Болгарії, Сирії, Лівану та інших країн.

Але церковний календар і далі продовжував зазнавати своїх змін. Так, свої корективи в літочислення від Різдва Христового були внесені на Русі указом Петра I від 15 грудня 1699 (7207) року. Коли був оголошений царський указ: “Перенести святкування Нового року на 1 січня та вести рахунок рокам не від Створення світу, а від Різдва Христового”. До цього літочислення вже налічувало 5508 років. Так, за 31 грудня 7207 року було 1 січня 1700 року. Щоб перевести дати з однієї на іншу системи обчислення часу, до дати від Різдва Христового додається 5508 років, так виходить дата Створення світу, і навпаки, щоб перевести дату з літочислення від Створення світу від неї віднімається 5508 років.

Реформа, яку ввів Петро I щодо іншого літопису було символічним кроком у напрямку віддалення від традицій та адаптації до західноєвропейського стандартів. Так, Петро І оновив не лише систему літопису, а й ввів нове літочислення змінивши початок року з 1 березня на 1 січня. З цього часу Новий рік став офіційно розпочинатися з 1 січня. До цього (з 1492 року) Новий рік на Русі відзначався 1 вересня за візантійською традицією. Бо це мало велику основу для людей: трудова пора закінчувалася, хліб був запасений і можна було спокійно зустріти новоліття. А ще раніше (до 1492 року) Новий рік був взагалі 1 березня за слов’янською традицією.

Цей період, що був закладений Мойсеєм і пов’язаний із знаходженням або виходом із Єгипту, оскільки це сталося в місяць Авів. Місяць Авів (або Нісан) у єврейському календарі був першим місяцем року. Це весняний місяць, і його початок припадає на наш березень-квітень. Так виявляється, що у давніх народів початок року збігався із відродженням природи. Як бачите, багато років тому першим місяцем року був не січень, як нині, а березень.

Опісля ж Жовтневої революції на підставі Деректу від 14 лютого 1918 року було введено григоріанський календар (про який ми вже згадували вище), за яким змістилися календарні дні. Цікавим стає той факт, що не існує взагалі записів про людей, що народилися з 1 по 13 лютого 1918 року, цей відрізок часу був викреслений з календаря.

Сьогодні православна церква знову переходить на юліанський календар, зберігаючи старий стиль. Слід зазначити, що православні люди взагалі зазвичай не відзначають Новий рік, але святкують Святки (Святі святкові дні, що настають з Різдвом Христовим). Як ми бачимо, протягом великої частини історії людство вносило корективи у календар залежно від астрономічних, релігійних та інших факторів. Але все ж таки, поки більшість людей Новий рік відзначають як за старим, так і новим стилем. Також звичай, який заснували давні римляни, дарувати подарунки та вітати один одного з Новим роком теж прижився та став культурною традицією для багатьох країн світу.

НОВИЙ РІК – ТРАДИЦІЇ СВЯТКУВАННЯ В РІЗНИХ КРАЇНАХ СВІТУ

Новий рік відзначають у різних країнах світу з різними традиціями та обрядами. Деякі з них відзначають це свято вночі з 31 грудня на 1 січня, тоді як інші можуть відзначати Новий рік у різні періоди, враховуючи культурні та релігійні особливості кожної країни.
Ось кілька прикладів того, як відзначають Новий рік у деяких країнах:

Сполучені Штати Америки:

Величезна вечірка в Таймс-Сквер у Нью-Йорку є однією з найвідоміших у світі. У ряді міст проводяться паради з величезними героями та символами Нового року. Новий рік зустрічають з вогнями, феєрверками та трансляцією телевізійного шоу.

Великобританія: Велика Бенджамін

Традиційно на Велику Ніч на годиннику Великої Бенджаміни на Тауерському мосту в Лондоні лунає спеціальний звук. Після останніх 12 ударів годинника, які оголошують підхід Нового року, зазвичай виконується Пісня “Auld Lang Syne” під час переходу в Новий рік. Це стало традиційним у Великобританії та інших англомовних країнах. У Лондоні величезний феєрверк оголошує настання Нового року над річкою Темза. Люди збираються на набережні та у парки, щоб спостерігати за вражаючим світловим шоу.

Франція: Новий рік (la Saint-Sylvestre)

Франція славить Новий рік обідом, а потім вечіркою, яку часто розпочинають пізній вечір і завершують пізньою ніччю. Французькі родини можуть проводити тривалі вечори за столом, насолоджуючись їжею та вином. В Парижі розташовані великі світлодіодні ілюмінації на вулиці Шам-Елізе та у районі Труа-Рів’єра. Феєрверки та святкові ілюмінації роблять місто особливо яскравим і привабливим. У Франції є традиція новорічного поцілунку. Так, на площі Конкорд у Парижі збираються тисячі людей, щоб відсвяткувати та обмінюватися поцілунками під час підйому новорічного феєрверку.

Італія: Ла Бефана

Замість Санта-Клауса, в Італії свято Нового року відзначається приходом Ла Бефана, відьми, яка приносить подарунки дітям. У багатьох містах Італії проводяться святкові паради та феєрверки.

Індія: День Похалі

В різних регіонах Індії відзначають Новий рік за різними календарями. Багато індійців практикують піст і воздержання від їжі на Новий рік. Багато регіонів святкують Похалі фестивалем, який включає культурні заходи та традиційні танці.

Японія: Осьгацу (お正月)

В Японії Новий рік (Осьгацу) святкують з 1 січня. Важливою частиною святкування Нового року є відвідування святинь. Багато японців відвідують святині, щоб попросити прощення за минулий рік і отримати благословення на наступний.

Це лише декілька прикладів того, як різні країни відзначають Новий рік. Кожна культура має свої унікальні традиції, але спільним для всіх є одне – це святкова атмосфера та бажання почати Новий рік з радістю та позитивним настроєм.

ЯК СВЯТКУЮТЬ НОВИЙ РІК В УКРАЇНІ

Новий рік за старим стилем – свято Щедрого вечора або Святого Василя. Це свято пов’язане з давнім минулим – з культом Місяця. Свято народження Місяця*, який мав ще назву Уаціля, що перетворилося в сучасну українську назву – Василя. Ім’я Василь, походить від грецького слова “βασιλεὺς” означає “цар” або “владар”. У християнському контексті.  Василь може також асоціюватися із святим Василем Великим, що був важливою постаттю як для православних, так і для католиків.

Обрядова щедро-вечірня  страва – це ліплені пироги, що у індоєвропейський мові означало “хліб Місяця”. Бо Місяць керує небесною і земною водою,  від нього залежить родючість хліба і худоби.

То хай там як,  а найголовніше,  що тисячолітня традиція,  в основі якої лежить життєствердне світле начало,  не втративши своєї самобутності,  залишилося органічною складовою нашої культури.

Цікаво, що до нашого часу дожив обряд водіння кози. І це не дивно, бо вертепний характер свята став однією з улюблених тем народної поезії, небайдужої до всього театрального та казкового. Так, напередодні Нового року,  на Маланки ватага молоді ходить щедрувати по хатам. Один з них у вивернутому кожусі із рогами на голові, грає козу. Згадаємо,  що коза була атрибутом бога Перуна.  У зображеннях Перун малювався  із козячими рогами. Вважалося, що козячі роги були символом влади та святості.

Але вернемося до щедрівників. Розряджені парубки та дівчата цього вечора водять Маланку і козу. Йдуть селом,  заходячи до хат.  Підходячи до дверей,  голосно запитують:

– Дома чи не дома пан-господар дому? Дозвольте щедрувати!

– Щедруйте, будь ласка!

Ватага наряджених у чудернацьке вбрання щедрувальників: хлопець у жіночому  вбранні  з віником у руках (Маланка),  коза,  циган,  циганка та інші заходять до хати і співають щедрівки.  Наприклад:

Ой сивая та зозуленька,
Щедрий вечір,  добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я! 
Усі сади та і облітала,
Щедрий вечір, добрий вечір…
А в одному та і не бувала,
Щедрий вечір, добрий вечір…
А в тім саду три тереми:
Щедрий вечір, добрий вечір…
У першому красне сонце, 
Щедрий вечір,  добрий вечір…
 У другому ясен місяць,
Щедрий вечір, добрий вечір…
А в третьому дрібні зірки,
Щедрий вечір, добрий вечір…
Ясен місяць –  пан господар,
Щедрий вечір, добрий вечір…
Красне сонце –  жона його,
Щедрий вечір, добрий вечір…
Дрібні зірки –  його діти,
Щедрий вечір,  добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

Тоді один з гурту щедрувальників каже:

– А ми не самі до вас прийшли,  ми з собою Маланку привели!

Виходить хлопець у жіночому вбранні,  у фартушку,  замітає долівку.  Тоді він запрошує господаря до танцю під спів щедрувальників:

– Наша Маланка-господиня.
У ополонці ложки мила,
Ложку,  тарілку упустила ,
Шовковий фартух замочила.

 Другий щедрувальник:

– А ми ще й козу привели!

Виходить з гурту хтось наряджений козою,  витанцьовує під заспів хору:

– Го-го-го, коза! Го-го-го, сіра! Го-го-го, біла!
Де коза ходить,  там пшениця родить!
Де коза ногою,  там жито копною!
Де коза рогом, там жито стогом!
Ось пішла коза у лісок
Щоб нажати сіна снопок. 
В лісі заховався стрілок,
Вистрілив козі прямо у бок.
Тут коза впала, неживою стала .

(Під це вертепне дійство ряжена “ коза” падає.)

– Кличте скоріш лікаря –  коновала,
Щоби наша кізонька встала.

Підбігає ряжений ”лікар”, схиляється над “козою”,  щось шепоче,  робить магічні рухи руками і звертається до господаря:

– Пане господарю, щоби наша кізонька встала 
Треба дати їй трішечки сала,
І кільце ковбаски з вашої ласки.

Господиня і господар одарюють щедрувальників ласощами,  грошима,  козу теж. Вона встає.  Всі величають господарів: 

– Хай у вашому домі буде хліба доволі!
Щоб були ви щасливі, щоб були ви здорові!
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

Двері в ніч на Новий рік не замикають, чекають посівальників. Вони на світанку бігають від хати до хати, несуть зерно: пшеницю, ячмінь, горох тощо. Посівають тільки хлопці,  бо першим до хати на Новий рік має увійти чоловік,  що вважається гарною прикметою.

Посіваючи приговорювали:

– Сію, сію, посіваю,  з Новим роком вас вітаю,
На щастя,  на здоров’я та на Новий рік, 
Щоб уродило краще, ніж торік,
Жито,  пшениця і всяка пашниця.
Коноплі під стелю на велику куделю.
Будьте здорові!  З Новим роком
Та з Василем!  Дай, Боже!

Хазяї одарювали посівальників  ласощами й грошима, а зерно ретельно визбирували і віддавали  домашній птиці,  щоб добре неслася і великою росла.

Сію,  вію,  посіваю,
З Новим роком вас вітаю!
Щоб було у вас і в стіжку, 
І в мішку,  і в коморі,  і в оборі,
В ложці,  в мисці, ще й в колисці,
Мир цьому дому і в році новому!

Сію,  вію,  посіваю,
З Новим роком Всіх вітаю,
Щастя і радості бажаю!
У щасливій вашій хаті,
Щоб ви всі були багаті,
Щоб були у всіх оселі
І щасливі і веселі!

– Щоб були ви всі щасливі,  щоб були ви здорові!
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я!

І щедрувальники продовжували обхід села. 

Можна так щедрувати, а можна і другі пісні співати. Любі друз! Ви, мабуть, чули таку чудову пісню-щедрівку в обробці М. Леонтовича:

Щедрик, щедрик, щедрівочка,  
Прилетіла ластівочка,
Стала вона щебетати,
Господаря  викликати:
– Вийди, вийди, господарю,
Подивися на кошару,
Там овечки покотились,
А  ягнички народились.
В тебе товар весь хороший,
Будеш мати мірку грошей.
Хоч не гроші,  то полова,
В тебе жінка чорноброва.
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка.

“Щедрик” належить до українського фольклору. Її написав Леонтович Микола Дмитрович – український композитор, хоровий диригент, піаніст, педагог, збирач музичного фольклору, громадський діяч. Автор широковідомих хорових обробок українських народних пісень «Дударик», «Козака несуть», «Ой з-за гори кам’яної» та інших.

Перший варіант пісні “Щедрик”  він представив в 1901 році. Останній варіант виконання Леонтович випустив у 1919 році. “Щедрик” приніс Леонтовичу світову славу і популярність. У 1916 році цю пісню вперше виконав хор Київського національного університету. Пізніше, в 1922 щедрівка була виконана хором Олександра Кошиця у Нью-Йорку, після чого стала швидко поширюватися по інших країнах. У 1936 році американський композитор українського походження Петро Вільговський представив англомовний варіант цієї пісні під назвою ‘Carol of the Bells’. Цей текст щедрівки зараз відомий у всіх англомовних країнах, її співають на Різдво багато американських сімей. (Джерело: uk.wikipedia.org)

А який же Новий рік без красуні-ялинки?

НОВОРІЧНІ ВІРШІ ПРИВІТАННЯ ДЛЯ ДІТЕЙ

Ось красунечка-ялинка
Завітала знов до нас.
Подивіться, як багато
Всяких іграшок, прикрас!
З Новим роком всіх вітаєм:
І дорослих, і малих!
Щастя й радості бажаєм,
Днів погожих та ясних!
Хай у небі гомінкому
Світить сонце нам завжди!
Щоб не віддали ніколи
Ви  ні горя,  ні біди.

 

 

Зелена красуня в хаті стоїть,
Святкові іграшки на гілках висять.
Нехай Новий Рік приносить вам дива,
Щоб серце було радісне, як казкова страва!

 

 

Звеселяйтесь, дітки милі,
Новий рік прийшов, як диво чудове!
Сміх нехай ллється, як струмок веселий,
Щастям нехай буде ваше серце повне.

Святковий настрій нехай тримає вас,
Сюрпризи в кожному кутку чекають вас!
Щоб новий рік приніс тільки радість вам,
І сонце щедро світило у вікна ваші дні.

Нехай казкова казка навколо вас грає,
Дарує вам радість і веселощі багато.
Сміх, щастя, здоров’я, вам бажаємо ми,
З Новим Роком, дітки, нехай буде весело вам!

 З Новим роком,  любі друзі!

Відео, де пісня “Щедрик” лунає на увесь світ. Її заспівали відомий історик Тімоті Снайдер, режисер Мішель Хазанавічус, актори Марк Хемілл, Кетрін Вінник та Лів Шрайбер та інші. Дякуємо їм, що приєдналися до популяризації українського! 

*Цікаві факти до сьогоднішньої теми з боку духовного розвитку людини:

Система духовного розвитку теж  може надавати простори для вивчення та відчуття сполучення з навколишнім світом, включаючи небесні тіла, такі як і Місяць. Поклоніння Місяцю, як іншим небесним тілам, є частиною деяких йоговських практик та духовних традицій. 

Місяць – загадкове нічне світило, супутник Землі, вплив якого тією чи іншою мірою відчуває на собі кожна людина. З давніх-давен люди поклонялися Місяцю, адже його енергія наповнювала людину відчуттям ясності. Люди вбачали у Місяці щось містичне. У тантричному тексті  “Шива-самхіта” його описували,навіть, як джерело безсмертя. Місяць вітали, щоб гармонізувати  його вплив на самопочуття людини. Існує практика вітання місяцю.  Її називають Чандра Намаскар. Звучить вона так:

“ОМ СОМ СОМАЙЯ НАМАХА”

Достовірної історії про її походження немає. Імовірно вона виникла з проникненням східної культури до західних країн. Вперше її описав Свамі Сатьянанда Сарасваті у  в книзі “Асана,  пранаяма,  мудра,  бандха”. Практика привітання Місяцю – це досить повільна, спокійна робота з тілом і розумом, яка дає можливість пробудити в собі природну гармонію й очиститися від негативних думок. Практика Чандра Намаскар сприяє включенню парасимпатичної нервової системи.  Це свого роду танець,  який пробуджує в людині всі найкращі якості:  любов,  прийняття,  доброзичливість. Практика впливає на оздоровлення всього організму,  особливо хребта,  покращує кровообіг,  знімає скутість та зміцнює м’язи спини. 

Відомим фактом є те, що ведична астрологія та йога відзначають також важливість фаз місяця. Повний Місяць вважається часом, коли він володіє максимальним впливом на людину. Вірять, що в цей період місяць має особливий ефект й на воду. Тому , існує багато ведичних ритуалів, пов’язаних із збереженням чистоти води під час повного місяця. Бо вода є символом чистоти, очищення  та духовного пошуку. В деяких йоговських традиціях Місяць пов’язаний також із жіночістю. Поклоніння Місяцю включає в себе почуття гармонії  та відчуття сполучення з усім навколишнім світом. 

Дякую, що були з нами! Поділіться своїми думками щодо прочитанного у коментарях.

Не забудь підписатися на наші канали:

• Instagram 
• Facebook 
• Pinterest 
• YouTube