ПИЖМО ЗВИЧАЙНЕ (Tanacetum vulgare L.)
Пижмо звичайне (Tanacetum vulgare L.)
Пижмо звичайне (Tanacetum vulgare L.) – вид рослин із родини айстрових. Айстрові (Asteraceae) або Складноцвіті (Compositae) – родина рослин, найбагатша за кількістю видів серед евдикотів (англ. eudicots), що використовується для класифікації покритонасінних. Назва роду Tanacetum у перекладі означає «безсмертний, довговічний». (Джерело:uk.wikipedia.org)
Поширення
Ботанічний опис
Фармакологічні властивості
Протипоказання
Медичне застосування
Фітонцидні властивості
Харчове використання
Зберігання
Вирощування
Цікаві факти
Народні назви пижма звичайної: дика горобинка, коровай, райцвіт, глистник, горлянка, маточник рябінка, дев’ятисил, алтарник, ранник та інші.
Об’єднує до 70 видів, пижмо звичайне походить родом з Євразії. В Україні ростуть 12 видів цієї рослини. Поширена майже по всій Україні.
Поширення та середовище існування
Пижмо звичайне росте у змішаних та листяних лісах на галявинах, серед чагарників. Любить сонячні місця по берегах річок, на луках, на парових полях і посівах. Поширене по всій території України. Росте уздовж доріг, захисних смуг, по узбіччях залізничного полотна, на межах, коло сільських хат, у старих парках, покинутих садах, біля огорожі.
Найбільші сировинні запаси виду локалізовані в Лівобережному Лісостепу та Степу (Харківська, Полтавська, Дніпропетровська, Донецька, Луганська), на Правобережжі (Київська, Черкаська, Вінницька, Кіровоградська, Дніпропетровська області).
Ботанічний опис Tanacetum vulgare L.
Пижмо – багаторічна трав’яниста рослина. Має коротке здерев’яніле кореневище. Стебло пряме, борозенчасте, голе або злегка запушене, дуже розгалужене у горішній частині, заввишки до метра, а то і вище (від 40 до 150 см). Листки 7-20 см завдовжки, чергові, шорсткі або гладенькі, зверху темно-зелені, зі споду світліші, перисто-розсічені, нижні – черешкові, а верхні – сидячі. Листки довгочасті, загострені, з боків гострозубчасті.
Квітки дрібні, квіткові кошики золотисто-жовті, з плоскою основою, 6-8 мм завширшки. Складаються вони з трубчастих двостатевих зрослопелюсткових, дрібних квіток, довжина яких 3-4 мм.
Плоскі кошики утворюють на верхівці стебла густі щиткоподібні суцвіття. Обгортка напівкуляста, черепичаста, листочки її сіро-зелені, голі з вузьким плівчастим краєм. Усі квітки з трубчасто-лійкоподібним віночком. Віночок у крайових маточкових квіток з чотирма зубцями. Тичинок 5, маточка одна, стовпчик один з дволапатевою приймочкою, зав’язь нижня. Плід – гола, округла сім’янка з п’ятьма реберцями, без чубка.
Листя і квітки мають приємний запах. Рослина фітонцидна та інсектицидна. Має сильний камфорний запах.
Пижмо цвіте у червні-вересні, може цвісти і плодоносити аж до приморозків. Плодик – п’ятигранна гола, округла сім’янка без чубка. Плоди достигають у серпні-вересні.
Фармакологічні властивості Tanacetum vulgare L.
У всій рослині (пижмо звичайне) знайдено флавоноїдні сполуки, дубильні речовини, незначну кількість алкалоїдів, терпени, органічні кислоти.
У квітках пижма містяться фенолкарбонові кислоти (кофейна, хлорагенова), леткі алкалоїди, флавоноїди (лютеолін, кверцетин), дубильні та гіркі речовини, ефірна олія (до 0,8 %), головним компонентом якої є кітон туйон. В ефірній олії містяться також борнеол, пінен, камфора. Наявність туйонів у пижмі вказує на отруйність рослини, тому його препарати треба застосовувати з певною обережністю.
Встановлено, що квитки пижма багаті на різноманітні смоли, танацитини, цукри, вітамін С, камедь, барвні речовини. Рослина пижмо має бактерицидні, дезинфікуючі та протигнильні властивості.
Що потрібно знати про Tanacetum vulgare L.
Пижмо звичайне вважають отруйною рослиною, важливо знати, що чим сухіший видався рік, тим більше ця рослина отруйна. Але отруєння настає при дуже високому дозуванні – від цілої склянки сухої сировини.
З обережністю слід вживати пижмо при жовчнокам’яній хворобі, оскільки ця рослина може спровокувати загострення стану. Хоча пижмо звичайне і входить до складу деяких жовчогінних зборів, наприклад препарату “Танафлон” і відноситься до орієнтовно безпечних рівнів.
Медичне застосування Tanacetum vulgare L.
У науковій медицині використовують кошики пижма – Flores Tanaceti. Препарати з них здебільшого застосовуються до лікування шлунково-кишкових захворювань, печінки, жовчного міхура. Суцвіття пижмо використовують як ефективний глистогінний засіб, навіть при лямбліозі.
Препарати з них застосовують для збудження апетиту, поліпшення травлення, при бронхіальній астмі, ревматизмі, запорах, як жовчогінний засіб. Жовчогінні властивості пижмо зумовлені наявністю в квітках поліфенолів. Вони сприяють розслабленню гладеньких м’язів жовчовивідних шляхів і кишківника, знімають спазми і різноманітного походження, мають також протинабрякову дію.
Зовнішньо квітки пижма застосовують при лікуванні ран, виразок, корости. Також вивихів, ударів, пухлин.
Ванни з настою пижма використовують під час лікування подагри, ревматизму, болю у суглобах. Теплі ванни з квіток пижмо допомагають при судорогах м’язів ніг, від фурункулів та наривів. На запалене місце накладають кашку з квіток і витримують 5-6 годин. Хороші результати дають примочки й обмивання настоєм при застарілих ранах і виразках.
Для лікування ячменю 6 разів на день з’їдають кілька сухих квіток пижма, запиваючи водою. До повного одужання.
Народна медицина радить використовувати пижма при каменях і піску в нирках і сечовому міхурі, при запальних процесах в них.
Відоме застосування пижма при нервових розладах, епілепсії, туберкульозі. Концентрований настій квіток пижмо використовують для локального впливу на злоякісні новоутворення.
Застосовується пижмо звичайне і в косметології. Воно базується на бактерицидних, протизапальних та антипаразитарних властивостях рослини. Тому квітки пижмо застосовують при вугревих висипах та прищах. Ефективні вони при розширених порах, зайвій жирності шкіри і схильності до утворення фурункулів. Настій пижма позбавляє від лупи, бо він вбиває грибок-збудник. А також надає силу волоссю, зменшує жирність, надає блиску, запобігає випадінню. Ефірна олія пижма токсична для людей і тварин, тому користуватися препаратом з пижмом потрібно дуже обережно і тільки під наглядом лікаря.
Пижмо звичайне. Інсектиційні та фітонцидні властивості
Пижмо звичайне має інсектицидні та фітонцидні властивості. У давнину при тривалих походах за відсутності достатньої кількості солі, для зберігання свіжого м’яса і риби користувалися порошком з листків і квіток пижма та листків кропиви дводомної. М’ясо або рибу густо притрушували цим порошком, добре перемішуючи. Чи перекладали рибу та м’ясо свіжими стеблами пижмо звичайне та листками кропиви дводомної.
Встановлено, що квітки й листки пижма за 15 хвилин паралізують мух. Тому порошком з трави і квіток пижма притрушують свіже м’ясо, щоб запобігти відкладанню яєць мухами. Виявляється, що комарі, міль також не витримують запаху пижма, і забираються геть, якщо близько з’явиться хоча б одна його гілочка.
Квітковий порошок пижма або висушену рослину у полотняних мішечках розвішують у проблемних місцях для відлякування молі, бліх, комарів. В боротьбі з міллю рослина служить замінником нафталіну.
Пижмо звичайне. Харчове використання
Листки пижма використовують як ароматичну домішку в кулінарії, кондитерському виробництві, для салатів, замість кориці, мускатного горіха та ванілі.
У Франції, Англії, Угорщині та США пижмо звичайне культивується заради пахучої олії (сухі плоди містять 47 %). Використовується як ароматично-гірка присмака замість ванілі для ароматизації тіста, що йде на кондитерські вироби.
Ароматна суміш із пижмо та червоного перцю:
Беруть 1 склянку порошку з квіток пижма та чайну ложку меленого червоного перцю. Цією сумішшю ароматизують м’ясні страви, соуси та підливи.
Також у харчуванні використовують суцвіття пижма для пивоваріння замість хмелю, або як пряність у виноробній промисловості. Його додають до напоїв: квасу, лікеру. Молоді листки використовують для приготування салатів, квашених яблук та капусти, маринадів. Пижмо має аромат кори, мускатного горіха, імбиру. В тому рослину використовують у рецептах, де передбачені ці прянощі. В незначній кількості, головне – не передозувати.
Пижмо звичайне. Збирання та зберігання
Зберігають суцвіття пижма на початку цвітіння, зрізуючи кошики з квітконосами до 4 см. Або збирають молоді квітки з кошиками.
Кошики сушать швидко на вільному повітрі в затінених місцях, на горищах, у приміщеннях, які добре провітрюються. Слід сушити при невисокій температурі (25-30°c), щоб не обсипалися квітки, розстилаючи тонким шаром на папері або тканині. Можна сушити в сушарках при температурі, не вище 40°c.
Висушена сировина має жовте забарвлення, при розтиранні запах пижма камфорний, на смак сировина пряна, гірка. Зберігають в паперових мішечках, коробках (закритих) в темних, провітрюваних, сухих місцях. Строк придатності сировини – 3 роки.
Пижмо звичайне. Вирощування на присадибній ділянці
Пижмо звичайне невибагливе до ґрунтів, добре почуває себе в культурі як декоративна, лікарська рослина. Насіння пижма краще висівати під зиму. Тоді навесні, після танення снігу, з’являться дружні сходи, а через рік рослина звеселить будь-який куточок золотистими кетягами довго квітучого чар-зілля.
Пижмо також можна розмножити поділом кореневища і куща. Кущі або відрізки кореневища висаджують на відстані 35-40 см один від одного. А насіння без стратифікації висівають на глибину 1-1,5 см міжряддями 35-40 см. Перший рік рослини утворюють розетку листків діаметром до 40 см. Починаючи з наступного року всі особини регулярно цвітуть і плодоносять. Дає багатий самосів. Догляд за посівами полягає у прополюванні та розпушенні ґрунту.
Пижмо звичайне. Цікаві факти
Пижмо (або дика горобинка) з давніх-давен увійшло в народну медицину як одна із цікавих таємничих рослин. Їй приписують здатність привернути до дівчини коханого. Тому й зустрічаються подекуди ще такі народні назви рослини як “приворотено”, “наворотень”.
Рослина відома своєю антисептичною та інсектицидною дією. Древні єгиптяни, перси, греки використовували пижмо для бальзамування померлих.
В народі напій квіток пижма (столова ложка на склянку окропу, приймати по третині склянки 3 рази на день до їди) або порошок з розтертих плодів (чайна ложка на прийом) вважаються надійним глистогінним засобом.
Пижмо звичайне має секрет, про який мало хто знає, ця рослина – це справжнісінький природний компас. Листки пижма на стеблі розміщуються в меридіальній площині, тобто завжди з півночі на південь. Так, якщо у вас немає компаса, його замінить пижмо звичайне!
Використана література:
- Кархут В. В. Ліки навколо нас. – К .:Здоров’я, 2001. – 232с.: іл.
- Дишлевий В. Енциклопедія корисних та небезпечних рослин для дітей. – К.: ФОП “Мунін Г. Б.”, 2016. – 240 с.: іл.
- Перевозченко І. І. та ін. Шукайте лікаря в природі.- К.: Урожай, 2002 – 216 с.: іл.
- Мамчур Ф. І., Гладун. Я. д. Лікарські рослини на присадибній ділянці. – К.:Урожай, 1993. – 128 с.
- Товстуха Є. С. Фітотерапія. – К.: Оріяни, 2000. – 432 с.
- Дари лісів/ Ю. Я. Єлін, М. Я. Зерова, В. І. Лушпа, С. І. Шабарова. – К.: Урожай, 1987. – 304 с.: іл.
- Памуков Д. П., Ахтарджієв Х. З. Аптека живої природи. – К.: Урожай, 1991. – 304 с.: іл.
- Мамчур Ф. І. Цілюще зерно. – К.: Здоров’я, 1993. – 208 с.
Про інші лікарські рослини України ти зможеш дізнатися, переходячи за цим посиланням.
Дякуємо, що був з нами! Свої відгуки ти можеш написати у коментарях під цією статтею.
Щоб дізнаватися ще більше цікавого, підпишись на наші канали:
Або переходь за посиланням НА ГОЛОВНУ СТОРІНКУ
