Вірші до Дня жалоби. Наслідки атаки 17.06.2025 (фото і відео)
Вірші українських письменників до Дня жалоби.
Наслідки нічної атаки 17.06.2025 на столицю України
That’s how russian peace is looking like!
“Це вже типовий почерк росії – зруйнувати життя багатьох родин, цілого дому. І кожен такий російський удар потребує відповіді світу – терор не можна залишити безкарним”, – президент Володимир Зеленський.
Спустилось пекло із небес
Спустилось пекло із небес…
На мирні землі України…
За що такий важкий нам хрест…
Оплакують усі родини…
Все більше втрат…
Все більше сліз…
А десь дощами плаче небо…
А десь не вистачає їх…
І очі сушить пекла спека…
Трагедія у кожнім дні…
Летить, реве та вибухає…
І ніч, і день… І день і ніч…
Криваве зарево палає…
І дивиться байдужий світ…
Живе собі, радіє, мріє…
А в когось саме у цю мить…
На серці біль і безнадія…
Коли ж настане тиша… Мир…
Коли скінчиться божевілля…
Болить тому, хто у цю мить…
Страждає від цього насилля…
Допоможи нам Боже наш…
І захисти людей від лиха…
Як пережити весь цей жах…
Щоб знову мирно стало й тихо.
(Автор: Галина Адамович)
Боже мій, Боже
… Боже мій !!!
Боже !!! Боже !!!
Боже, на що це схоже?
Сонце на небі смеркло…
Котиться світ у пекло.
Кат бенкетує зранку…
Жертвами до сніданку…
Стали безвинні люди…
Лють роздирає груди.
… Боже мій !!!
Де ТИ??? Де Ти???
Молим… Пошли вендети…
Гніву, вже повна міра…
Ремінь вдягни на звіра.
Горя, вже ціле море…
Плем’я безумне, хворе…
Краю межі не знає…
Кров, як бальзам спиває.
… Боже !!!
Спини, благаю…
Лихо дійшло до краю…
Вбралось за мить в оселі…
Вбило людей в постелі.
Сплячих людей убило…
Долі людські згубило…
Небо на землю впало…
Темно, як в пеклі стало.
… Боже !!!
Кому ця кара ?
Жертві, чи кату свара ?
Боже мій !!!
Боже !!! Боже !!!
Боже, на що це схоже?
(Автор: Галина Момот)
NO TO WAR…
Небо над Києвом
Страшне і чорне.
Кат, що створив це,
Дуже довольний.
Радий тому, що
Далі вбиває.
Пазурі довгі
Глибше встромляє.
Тішиться з того,
Що люди страждають.
А світ і далі
Лиш співчуває.
Словом звичайним
Зло не спинити.
Слово не діє,
Бо гинуть діти.
Лють від жахливого
Лиш прибуває.
Бо Україна
Кровʼю стікає…
(Автор: Олег Широков)
Я знаю, Світе, що ти віриш в Бога
Я знаю, Світе, що ти віриш в Бога,
Що в тебе християни майже всі,
Маєш багато у собі святого,
Почуй наші благальні голоси.
Ти бачиш, що в нас діється в країні,
Бо нищать просто, нищать нанівець…
Страждає наша ненька-Україна,
А ворог каже: це ще не кінець.
Екологічна зараз катастрофа,
Сплюндровані і заміновані поля,
Несемо хрест ми на свою Голгофу!
Сльозами проливається земля.
Нам неможливо далі вже терпіти…
Звільни нас від проклятої орди,
Бо гинуть люди і маленькі діти,
А скільки тих, які в тяжкій біді…
Та наш народ Європу піднімає.
І ти це знаєш, Світе дорогий,
Що українець руки чесні має,
Він своїм мозолем все заробив.
Невже так важко, Світе, засудити
Тих, які роблять тут страшні діла?
І постаратися нарешті щось змінити…
Прийми від мене, Світе, ці слова.
(Автор: Люба Дутчак)
Хтось більше не прокинеться чомусь…
Хтось більше не прокинеться чомусь,
Жорстока боротьба йде за свободу.
Знов за свою країну помолюсь,
За право на життя мого народу.
В телевізійній студії новин у світі скажуть:
“Знов жахливі втрати,
Сьогодні вночі Київ постраждав,
і рятувальники спішили рятувати…”
Рятуючи скривавлених людей
Під гуркіт нестихаючих шахедів.
Вони творили не фільм страшних ідей,
А сьогодення боротьби трагедій.
Знов, десь за нас, занепокоєння зроста
І досі перемовини тривають.
Та тільки ступінь жаху нароста,
Людей і досі безкарно убивають.
Світ засинає, слуха колисанку
І зорі йому тихо мерехтять.
А в Україні нові втрати зранку
І світлі душі до раю вже летять.
Знов за свою країну помолюсь,
За право на життя мого народу.
Хтось більше не прокинеться чомусь,
Жорстока боротьба йде за свободу…
(Автор: Вікторія Погоріла)
Серед вогню стоїть родина
Серед вогню стоїть родина,
Але не повна вже, бо втратили дитину..
Вони тримались, міцно обійнявшись.
Того їдкого диму наковтавшись.
Брудні думки овіюють вже душу.
Як прикро те, що відчувати мушу
І бачити дітей розбиті очі,
Які тепер кричатимуть щоночі.
Палає серце, мов ота будівля.
Вже без вогню і навіть без вугілля
Палає розум, все це розуміти,
Що людям зараз треба пережити!
Як прикро…гинуть янголята
Ще недозрілі, юні соколята.
І кожен день за днем отак минає
Країна “нелюдів” просте життя стирає…
(Автор: Інна Карауш)
А нам би жити, просто жити
А нам би жити, просто жити
В СВОЇй країні без війни.
І на добро не ворожити
Радіти сонцю без лютневої біди.
А нам би “братніх” пережити,
Від той любові вмитись у воді.
Про захист в Матері просити
І з омофОром вИжити в пітьмі.
А нам би щастя розчинити
В промінні МИРУ, й по землі,
Усе навколо освітити
Добром на довгі й мирні дні.
А нам би жити, просто жити
В СВОЇй країні БЕЗ війни…
(Автор: Наталі Ш. Шепеляєва)
Дай, Боже, волю цій святій землі
Дай, Боже, волю цій святій землі.
За те, що сотні літ її бороним.
Нехай заступить Янгол-охоронець.
І відведе негоди та жалі.
Дай, Боже, сили дорогій землі.
За те, що хочем жити в ріднім домі.
Що бережем традиції та мову.
Дай вистояти в цій страшній війні.
Дай, Боже, щастя отчій цій землі.
Оберігай її чарівну вроду.
Дай Перемогу сильному народу!
Врятуй наш люд! Спаси та збережи!
(Автор: Yulia Vell)
Я шукаю тепло, там де лють і зима
Я шукаю тепло, там де лють і зима
Вірю я у добро – помиляюсь, бува,
Йду на зустріч я тим, хто благає спасти,
Не жаліюсь, як важко, буває, іти…
Довіряю словам, в яких правди нема.
Б’юсь за правду мов птаха – хтось скаже” дарма”.
Я босоніж пройду по камінню життя
Запалю я вогонь, там де вічна пітьма…
Не боюсь темноти і холодних ночей,
Я боюсь пустоти і байдужих очей.
Не боюсь, як дощить і зірветься гроза,
Я боюсь, що залишусь в цім світі одна…
Та що вірить у правду і вірить у те,
Що ніколи в серцях віра наших не вмре.
Стану я проти зла і закрию грудьми
Рідний дім – залишайтесь, благаю, Людьми…
Я шукаю промінчик і темряві ночі
Подивись, я благаю, життя, мені в очі!
Відчуваю нутром я де фальш, а де правда
Та щоразу запитую в тебе: що завтра?
(Автор: Галина Завидовська)
17.06.2025 під ворожим вогнем опинилися 27 локацій у різних районах Києва. Серед них житлові будинки, освітні заклади, об’єкти критичної інфраструктури. В цей день були удари, руйнування та пожежі в різних містах столиці. У мережу попали кадри прямого влучання російської балістичної ракети в багатоповерхівку Києва. Це був цілеспрямований удар. Володимир Зеленський назвав цей удар “одним з найстрашніших”.
Внаслідок російської атаки також постраждали Одеса, Запоріжжя, Чернігівщина, Житомирщина, Кіровоградщина, Миколаївщина. Під час масованого обстрілу України 17 червня 2025 було запущено більше ніж 440 дронів і 32 ракети.
На цей час є повідомлення про те, що завершилася пошуково-рятувальна операція в Солом’янському районі Києва, яка тривала 39 годин. Лише в цьому місці дістали тіла 23 загиблих. Загалом за один день загинуло 28 та 134 людей поранено. Відомо, що в Одесі загинуло 2 людини.
18 червня оголошено Днем жалоби.
Вшановуємо пам’ять загиблих українців.
Будь ласка, поділіться своїми думками щодо прочитанного у коментарях під статтею.
Переходіть за посиланнями, щоб прочитати схожі статті →
Три роки НЕЗЛАМНОСТІ 2022-20225
А щоб дізнатися ще більше цікавого, підписуйтеся на наші канали:
Або переходьте за посиланням НА ГОЛОВНУ СТОРІНКУ
Email адреса для ваших пропозицій: ask.olhamaria@gmail.com
