ВСЕСВІТ. ЦІКАВІ ФАКТИ
Дивовижний і неосяжний Всесвіт. Цікаві факти
Всесвіт – що це таке? У цій статті Ви дізнаєтеся про деякі цікаві факти про Всесвіт, або, як його це називають, “Космічний простір”. Приємного Вам перегляду, друзі!
Дивлячись на зоряне небо, на темні плями між сяючими зірками, ми бачимо ні мало, ні багато – Всесвіт. Всесвіт – це величезний космічний простір, що пролягає в усіх напрямках, це увесь нескінченний світ, що оточує нас. Так, наша планета Земля, її рослини, тварини й люди, також інші планети нашої галактики – Чумацький шлях, зорі, сузір’я – це тільки малесенька частина Всесвіту.
Наш Всесвіт дуже складний. У ньому більше зірок, галактик, ніж ми можемо порахувати, а ще безліч матерії, невидимої навіть для найпотужніших телескопів.
(Джерело зображення: itc.ua)
Багато науковців поклали ціле життя на те, щоб розгадати таємниці Всесвіту. Та чимало таємниці іще навіть не відкриті. Так, ніхто не знає, звідки взялася первинна матерія, з якої потім утворився Всесвіт. Також ми ще невзмозі ні побачити, ні виміряти так звану темну матерію, яка займає 5/6 усього Всесвіту. Зірки, газ, пил – це основні видимі об’єкти у нашому Всесвіті. Решту об’єктів виявити складно.
Як виник Всесвіт?
Як виник Всесвіт? Як з’явилася матерія, простір і час? Чому так сталося – це й досі одна з наукових таємниць. Існує багато теорій про виникнення Всесвіту. Але ні одна з них не зібрала достатньо доказів.
На думку більшості вчених найвірогіднішою є теорія Великого Вибуху. Згідно цієї теорії Всесвіт виник приблизно 13,8 – 15 млрд років тому. Але в цьому й досі ніхто на сто відсотків не впевнений. Дослідники вважають, що Всесвіт спочатку був зовсім крихітним, та став стрімко розширюватися і перетворився на велику кулю.
Великий вибух
Аргументом на користь Великого Вибуху є той факт, що з моменту народження Всесвіт постійно розширюється. Ми можемо навіть помітити слабкий відгомін Великого Вибуху – реліктове випромінювання – слабкі радіохвилі, які можна виявити по всьому світу. Таке реліктове випромінювання відкрили науковці Арно Пензіас і Роберт Вілсон.
А раз ми поки що не знаємо напевно, як і від чого стався Великий Вибух, то не відкидаємо і теорію, що це творіння Бога. Наприклад, за релігією давніх египтян, творцем усього світу є бог сонця Ра. Християни ж вірять в те, що світ створив Бог-Отець Ісуса Христа.
Великий Вибух вивільнив величезну кількість енергії. Із цієї вируючої енергії відокремилися найдрібніші частинки. Через 380 тисяч років вони утворили атоми – основні будівельні елементи всього, що є у Всесвіті. Первинна матерія почала розширюватися. Із величезної хмари розжарених газів за 150 – 300 млн років виникли перші зірки, а після мільярда років створилися галактики. Всесвіт поволі ставав таким, яким ми тепер сприймаємо його у нічному небі. Зараз ми бачимо далекі частинки космосу такими, якими вони були тисячі років тому, бо тільки зараз їхнє світло досягло нас.
Всесвіт можна уявити, як величезний пузир, який все ще розширюється. Олександр Фрідман – це перший вчений, який запропонував теорію розширення Всесвіту. Раз Всесвіт розширюється, галактики віддаляються одна від одної – нібито плями на надувній кульці. Тільки навкруги Всесвіту нічого немає – увесь простір знаходиться усередині “кульки”.
У 1930-х роках американський астроном Едвін Габбл шляхом аналізу червоних зсувів у спектрі галактик научно підтвердив явище розширення Всесвіту.
(Джерело зображення: uk.wikipedia.org)
Наш Всесвіт складається з незліченної кількості об’єктів від найменших частинок космічного пилу до надскупчень галактик. Най цікавіші з об’єктів – планети, зірки й туманності, галактики та їх скупчення.
Космічний простір
Космічний простір, або космос (з дав-гр. означає “Всесвіт”, “космос”, “упорядкований світ”) – це величезні ділянки Всесвіту, розташовані поза межами атмосфер небесних тіл.
Після того, як близько 400 років тому було винайдено телескоп, люди змогли дізнатися про космос значно більше. Ми тепер знаємо, що Земля – це одна з восьми планет, які обертаються навколо Сонця. Що Сонце – це гігантська вогняна куля, в яку змогли б вміститися таких планет, як Земля! І таких зірок, як Сонце, чимало. Вони становлять дев’яносто процентів усіх видимих зірок. Усі зорі є частиною зоряних скупчень, що називаються галактиками. Вони нагадують велетенську круговерть. Ось, наприклад, подивіться на цю галактику, яка має назву “Вир”.
(Джерело зображення: uk.wikipedia.org)
Галактика Вир знаходиться у сузір’ї Гончі Пси, яка розташована на відстані 37 мільйонів світлових років від Землі. Діаметр галактики становить близько 100 тисяч світлових років. Ця галактика була виявлена Шарлем Мессьє у 1773 році. Цікавим є й той факт, що галактика Вир – єдина спіральна галактика, яка має настільки контрастні гілки, що її виразний малюнок можна побачити навіть у аматорський телескоп!
Наша ж галактика має назву – Чумацький шлях. Вона схожа на спіраль, яка постійно обертається. Галактика обертається за годинниковою стрілкою, але нерівномірно всім диском. Один повний оберт галактики триває 225 млн. років. Слово “галактика” походить від грецького слова “молоко”. Дійсно, ми бачимо на небі світлу блискучу арку, яка пролягає від одного кінця горизонту до другого. Вона схожа на білу доріжку, на яку ніби вилили молоко. Легенда розповідає, що це молоко розлила давньогрецька богиня Гера.
Діаметр галактики, в якій ми живемо дорівнює 120 000 світлових років.
Світловий рік
Світловий рік – це відстань, яку долає світло за один земний рік. Швидкість світла дорівнює 299 792 458 м/сек (це майже 300 тисяч км/с). За рік світло проходить гігантську відстань – 9 460 730 472 580 км 9 (приблизно 9,46 трильйона км). Світло таке швидке, що може облетіти Землю 7,5 разів лише зо одну секунду!
Для зручності відліку вчені розробили систему астрономічних величин. Так, астрономічна одиниця (а. о.) – це базова одиниця вимірювання відстаней в астрономії, яка приблизно дорівнює середній відстані від Землі до Сонця.
1 а. о. = 149, 6 млн км
Звідси виходить, що за рік світло проходить приблизно 63 200 а. о., що дорівнює ≈ 9, 5 трильйонам км.
Галактика – це космічне скупчення з десятків чи навіть сотень мільярдів зірок. Розмір галактик – сотні тисяч світових років. Кількість зірок у галактиці від 200 до 400 млрд.
Чумацький шлях – спіральна галактика з спіральними рукавами.
Рукава галактики – це скупчення газу і зірок, що обертаються навкруги гравітаційного центру (1). Два великих рукава Чумацького шляху – Персей (2) і Центавра (3). Між ними в рукаві Оріона (4) знаходиться малесенька крапка – наше Сонце (5).
Чумацький шлях – це одна з приблизно 50 галактик скупчення під назвою Місцева група. Вона складається переважно з трьох великих галактик – Чумацького шляху, Андромеди і Трикутника.
Галактики мають різні форми: спіральні, як Чумацький шлях, так і неправильні, як найяскравіші галактики Місцевої групи – Велика і Мала Магелланові Хмари. Ще галактики бувають еліптичними та лінзовидними. Вчені вважають, що кількість галактик у Всесвіті досягає сотень мільярдів і навіть трильйонів. Найближча до нас галактика – це Андромеда, що перебуває на відстані 2,5 млн світлових років. Ми бачимо її такою, якою вона була з сивої давнини, ще коли на Землі навіть не існувало людство. Це відбувається тому, що світло далеких галактик доходить до земних телескопів через мільйони років.
Темна матерія
А чому космос ми бачимо чорного кольору? Вчені кажуть, що ділянки, які складаються з мільярдів зірок, розділені між собою поки що невідомою темною матерією. А також стверджують той факт, що темна матерія і темна енергія заповнюють Всесвіт на 95%. І тільки 3,6 % – це галактичний газ і пил й лише 0,4 % – це зірки та планети.
Темна матерія – це зовсім невідомий тип частинок. Ця дивна субстанція не випускає електромагнітного випромінювання, що робить її повністю невидимою. Уперше темну матерію виявили за допомогою гравітації завдяки тому, що вона змінювала рух зірок і галактик.
На фоні темної матерії світяться космічні туманності.
Туманність
Туманністю називають частину міжзіркового пилу, газу та плазми, яка виділяється своїм світом на темному небі. Тут народжуються зірки. Їх існування починається з колапсу згустків газу, які стискаючись дуже розігріваються.
Зіркові туманності – це одне з найкрасивіших видовищ у Всесвіті.
Туманність Равлик
Цікава туманність “Равлик” в сузір’ї Водолея, яка знаходиться на відстані від Сонця у 650 світлових років. Коли вчені змогли зробити її фотографії, вони побачили, що на них дивиться нібито око.
Туманність Метелик
Планетарна туманність утворюється, коли вмираюча зірка скидає зовнішній шар газу. Це утворюється після того, як червоні гіганти вичерпують свої запаси термоядерного палива та скидають зовнішні оболонки, що повільно розширюються у космосі.
Вчені, які вивчають планетарну туманність під назвою “Метелик”, побачили у її структурі дивні зміни, що відбулися за останні 11 років. Вони вважають, що причиною цього можуть бути газові струмені, котрі продовжують бити.
Туманності, в яких народжуються зірки, називають “зоряними яслами”або “фабриками зірок”. У них формуються так звані розсіяні скупчення. В такому скупченні почали своє життя п’ять найяскравіших зірок сузір’я Велика Ведмедиця.
На відміну від розсіяних зоряних скупчень існують кульові скупчення, що складаються з десятків, а то й сотень тисяч зірок, розташованих близько одна до одної. Найяскравіше і найщільніше кульове скупчення – це Омега Центавра. Його можна побачити лише в Південній півкулі.
Чорна діра в космосі
Найдивовижніші об’єкти у Всесвіті – це чорні діри. Вони формуються в результаті смерті найбільших зірок. Гравітаційне тяжіння чорної діри має таку силу, що притягує до себе усе, що перебуває поруч. Об’єкти, які наближаються до чорної діри розриваються на частинки під дією гравітаційних сил ще до того, як вони потрапляють до самої чорної діри.
Навіть світло не може покинути цей космічний об’єкт. Тому спалах радіації є одним показником того, що чорна діра існує. У 1996 році вчені підтвердили те, що у центрі нашої галактики Чумацький шлях існує чорна діра.
Дуже цікаво й те, що з чорними дірами пов’язана незвичайна теорія кротових дір у Всесвіті. Це так званий тунель у просторі і часі, через який можна перенестися на багато років вперед чи назад. Вчені вважають, що якраз чорні діри можуть бути такими тунелями. Це цікава теорія, та поки її не можна підтвердити з наукової точки зору.
Використана література:
- Астрономія. – Х. : Промінь, 2002. – 48 с. : іл.
- Астрономія: Дит. енциклопедія. – К. : Школа, 2006. – 400 с. : іл. – (Я пізнаю світ).
- Космос: Дит. енциклопедія. – К. : Школа, 2000. – 417 с. : іл. – (Я пізнаю світ).
- Ликсо В.В. Космос. – М. : АСТ, 2023. – 159 с. : іл.
- Джайлс Сперроу. Дит. енциклопедія космосу. – К. : Vivat, 2008, 128 с. : іл.
Чи була стаття цікавою для Вас? Напишіть про це у коментарях знизу. Дякуємо!
Щоб дізнаватися ще більше цікавого, підписуйтеся на наші канали:
Або переходьте за посиланням НА ГОЛОВНУ СТОРІНКУ
